Фінансова криза та можливі шляхи її подолання

Економіка ніколи не стоїть на місці, її розвиток постійно йде вгору, але кожна висота починається з падіння. Це породжує циклічний характер світового господарства.

Економічний цикл - це періодичне повторення протягом років піднесення і спаду в економіці . Він складається з таких фаз: спад , депресія, пожвавлення, піднесення. Основу економічного циклу складають періодично виникаючі економічні кризи. Рух виробництва від однієї економічної кризи до початку іншої називається економічним або кон’юнктурним циклом.

Людство пережило величезну кількість світових криз, які відрізнялися своїми першопричинами, тривалістю і виходом з них. Н. Веллінк, президент Банку Нідерландів, голова Базельського комітету з банківського нагляду назвав три фундаментальні причини, які сприяли розвитку кредитної кризи та її трансформуванню у фінансову. Ідеться, зокрема, про недосконалість:

1) механізму ініціювання та стандартів надання кредитів;

) методик вимірювання та управління ризиком для складних структурованих продуктів і фінансових інновацій у кредитному посередництві;

) процедур контролю й нагляду за фінансовими інноваціями.

Для вітчизняних умов найсуттєвіше значення серед зазначених факторів мав перший чинник, що діяв у поєднанні з недосконалим механізмом управління кредитними ризиками. Однак найбільший вплив на вітчизняний фінансовий сектор справила валютна криза, яка, у свою чергу, була обумовлена стрімким зростанням дефіциту платіжного балансу і зменшенням припливу обсягів іноземної валюти внаслідок скорочення експорту, а потім, відповідно, і виробництва.

Економічна криза характеризується наступними показниками: зменшення обсягів виробництва; спад фондових індексів; зростання безробіття і масові звільнення; падіння обсягу споживання.

Найдовшою, найглибшою та найбільш глобальною економічною кризою ХХ століття була Валика депресія, яка настала восени 1929 року та тривала до кінця 1930-х років. Вона супроводжувалася масовими банкрутствами підприємств, колосальним зростанням армії безробітних, втратою дрібними акціонерами своїх акцій. Це служить прикладом того, наскільки сильно може понизитися рівень світового економічного розвитку. Широкомасштабне втручання держави в економіку допомогло країнам вийти з кризи.

Ще однією світовою кризою, яку за руйнівною силою прирівнюють до Великої депресії, стала фінансова криза 2008-2009 років. Вона була спричинена банкрутством великих фінансових установ в США і швидко розрослась у глобальну кризу, що призвела до банкрутства декількох європейських банків, падіння різних біржових індексів та значного падіння вартості акцій і товарів по всьому світі. Криза призвела до проблем ліквідності у США та Європі, що далі посилило кризу ліквідності. Політичні лідери та міністри фінансів та директори центральних банків координували свої зусилля для пониження страху але криза все ще продовжувалась, перетворюючись у валютну кризу, викликану бажанням інвесторів перевести свої капітали в сильніші валюти, такі як єна, долар та швейцарський франк, спонукаючи менш розвинуті країни шукати допомогу в Міжнародного валютного фонду .

Фінансова та економічна криза не оминула України. Це стало очевидним восени 2008 <http://uk.wikipedia.org/wiki/2008> року після погіршення економічних показників та повідомлень про фінансові проблеми комерційних банків провідних країн світу. ЗМІ повідомляли про істотне скорочення попиту та різке зниження цін (майже у 2 рази) на металургійну продукцію. Це призвело до зниження конкурентоспроможності нашої продукції на міжнародному ринку і відповідно до зменшення обсягів експорту та надходження валюти до економіки. Ціни на нерухомість впали на 25 % і було призупинено понад 80 % будівельних проектів.

Економіка України є молодою і нестабільною, тому такі глобальні потрясіння як фінансові кризи негативно впливають на діяльність грошового ринку та банківської системи, порушують рівновагу на валютному ринку. Тому над Україною тяжіє великий зовнішній борг.

Станом на початок 2004 року валовий зовнішній борг України становив 23 811 млн., станом на початок жовтня 2008 року - $105 429 млн. Починаючи з 2006 року Україна мала від'ємне сальдо <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%BE> зовнішнього торговельного балансу: в 2006 році - $3 068 млн., в 2007 - $8 152 млн., за перші 9 місяців 2008 року - $10 071 млн. В цілому за підсумками 2008 року тіньова економіка , що стало максимальним показником з 2001 року.

Дієвими заходами на думку МВФ є введення в Україні режиму гнучкого обмінного курсу, активізації монетарної політики, стабілізації банківської системи шляхом обстеження великих банків та проведення націоналізації банків.

На нашу думку, для подолання економічної кризи потрібно: розв’язати проблему фінансування реального сектора економіки, підвищити рівень капіталізації фінансового ринку, забезпечити відкритість ринку землі, підвищити рівень оподаткування імпорту, мобілізувати заощаджень населення та повернути довіру до банківської системи, стимулювати інвестиційну діяльність, посилити роздержавлення виробництва, створення програм професійної підготовки молоді та розширення програм перепідготовки некваліфікованих i старших за віком працівників, створювати нові робочих місць завдяки реалізації державою масштабних інфраструктурних проектів. Тобто розробити комплекс заходів для взаємодії фінансового і не фінансового секторів економіки та узгодити діяльність всіх органів державної влади та суб’єктів господарювання з метою досягнення спільних цілей.

Більшість експертів вважає, що нинішня криза триватиме ще кілька років, негативно позначаючись на добробут і рівень життя безлічі жителів планети. Реальний сектор економіки багатьох країн буде переживати істотний спад. Відбудеться значне скорочення виробництва, оскільки практично повсюдно зменшується кількість реальної грошової маси, платоспроможний попит, в той час як ростуть тарифи на електрику, газ, воду і збільшуються ставки по кредитах.

Деякі аналітики вважають, що друга кризова хвиля настане в 2012-2015 рр., причому нова фінансова криза буде суворішою і безпощадною попередньої. Вона може сприяти різкому підвищенню, а потім і обвалу цін на нафту, що згубно позначиться на стані економіки багатьох країн. Російську Федерацію чекає гіперінфляція і зростання продовольчих цін. Висловлюються думки, що долар США перестане існувати як універсального світового платіжного засобу, але таку інформацію багато знавців економічних і політичних процесів вважають абсурдною і нічим не обґрунтованою.

Серйозні негативні наслідки пророкують і Європі. Вважається, що непроста економічна ситуація тут незабаром досягне свого апогею, але розвалу Євросоюзу та ліквідації євро вдасться уникнути шляхом монетизації державного боргу та реформування складу учасників. Сценарій повного розпаду Євросоюзу вкрай невигідний основним кредиторам і творцям цієї фінансової системи, тому деяким країнам доведеться покинути Європейський союз і пуститися у вільне плавання.

Отже, нестабільна ситуація, яка існує на даний час є результатом взаємодії зовнішніх та внутрішніх чинників усіх сфер національної економіки. Фінансова криза стала великою проблемою не тільки вітчизняної, а й світової економіки загалом. Вона розкриває існуючі проблеми в країні, які потребують вирішення, а тоді рано чи пізно настане наступна стадія економічного циклу - пожвавлення та піднесення,що призведе до зростання. В цьому і полягає суть безперервного функціонування ринкової економіки.

фінансова економічна криза україна

Подібні статті по економіці

Аналіз динаміки матеріальних витрат та структура собівартості продукції в ПП Вебр
Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці ланки (при будь-якій формі власності) складають ...

Формування стратегії розвитку та її реалізація на підприємстві харчової промисловості
Сучасний етап розвитку економіки України характеризується докорінною зміною умов функціонування організації, що обумовлюється підвищенням рівня мобільності зовнішніх чинників та посилен ...

Економіко-статистичне дослідження рівня витрат за 1 гривню запущеної в обіг продукції
В умовах ринкових відносин підприємству потрібне постійне вдосконалення стратегії розвитку та ефективності виробництва, для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринку. Для досягн ...