Базова модель оптимального рівня запасів.
Ідея використання
базової моделі EOQ (Economic Ordering Quantity), тобто, моделі оптимального
рівня запасів, полягає в визначенні такого рівня запасів, підтримання якого мінімізує сукупні витрати на управління ними. При цьому, сукупні витрати розбиваються на три однорідні групи: витрати зберігання, витрати, пов'язані з формуванням запасів і витрати, що виникають внаслідок недоліку товарних запасів. В таблиці 3 більш детально подана ця класифікація, а також вплив, який здійснює збільшення рівня запасів на поведінку витрат кожної групи.
Зростання рівня запасів супроводжується збільшенням витрат зберігання в прямопропорційній залежності (пряма А на мал. 1), бо росте обсяг капіталу, іммобілізованого в запаси, складські витрати, витрати, пов'язані з старінням і псуванням товарів.
Мал. 1. Залежність рівня витрат від обсягу товарних запасів.
На другу і третю групу витрат збільшення рівня запасів справляє протилежну дію і веде до їхнього зниження за рахунок ефекту економії від масштабу діяльності, використання оптових знижок постачальників, відвертання дефіциту товарних запасів і зниження рівня обслуговування клієнтів при коливаннях попиту. При цьому, темпи зниження витрат зменшуються з зростанням рівня запасів. Закон зменшення витрат управління запасами, які відносяться до другої і третьої групи, описується кривої гіперболічного вигляду (крива В на мал. 1).
Динаміка сукупних витрат, що є сумою витрат перерахованих груп, визначається двома протилежними тенденціями при збільшенні рівня запасів: одна складова цих витрат росте, інша – зменшується. Ефектом двох зустрічних процесів є характер поведінки сукупних витрат, що описується кривою С на мал. 1. Їхня поведінка характеризується наявністю оптимальної крапки Q*, тобто, таким розміром запасів, при якому сукупні витрати досягають мінімального рівня. Якщо рівень запасів менш Q*, те збільшення їхнього обсягу веде до зниження сукупних витрат. Це досягається за рахунок того, що витрати зберігання ростуть повільніше, ніж зменшуються витрати другої і третьої групи. В крапці оптимального рівня запасів Q*, в якій лінії А и В перетинаються, темпи зміни витрат різноманітних груп врівноважуються, і сукупні витрати стають мінімальними. При подальшому збільшенні запасів, темпи зростання витрат зберігання перевищують темпи зниження витрат другої і третьої групи, і сукупні витрати зростають.
Таблиця 2.
Класифікація витрат управління запасами.
|
Види витрат |
Характер поведінки витрат при збільшенні рівня запасів | |
|
1. Витрати зберігання запасів: 1. Витрати, зв'язані з іммобілізацією капіталу, що інвестувався в запаси. 2. Складські видатки. 3. Видатки по страхуванню. 4 Податок на майно. 5 Псування, старіння і крадіжки. II. Витрати пов'язані з формуванням запасів. 1. Витрати розміщення замовлень. 2. Транспортні видатки. III. Витрати пов'язані з дефіцитам запасів 1. Втрати обсягу реалізації. 2. Втрати від зниження гудвіллу. 3. Втрати від неоптимального використання цінових дисконтів, що надаються постачальниками. |
Ростуть Знижуються Знижуються | |
В відповідності з моделлю EOQ, дослідження по якій вперше були проведені Фордом В. Харрісом в 1915 році, при розрахунку оптимального розміру запасів припускається виконання наступних основних допущень:
· Попит на товари відомий і на даному проміжку часу залишається постійним;
Подібні статті по економіці
Зовнішньоекономічна діяльність
Зовнішньоекономічна
діяльність - це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та
іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах
між ними, що ма ...
Аграрні відносини та їх розвиток за сучасних умов
Сьогодні
сільськогосподарське виробництво і в цілому агропромисловий комплекс України
перебувають у центрі суспільної уваги, оскільки і без того небагатий наш стіл
останнім часом особливо з ...
Боргова безпека методологія оцінки та механізми забезпечення
Боргова
безпека підприємства є однією з найважливіших складових фінансової безпеки,
проблема якої стала найбільш актуальною в період світової фінансової кризи
2008-2010 рр. За цих обста ...