Особливості міського та сільського розселення західних областей України

Від 1997 року чисельність сільського населення зменшилась на 12,8% і сьогодня вона становить 32,1% від загальної чисельності населення. З 1997р. по 1989р. середньорічне зменшення чисельності сільського населення дорівнювало 200 тис. осіб. З 1989р. темпи зменшення сповільнюються.

За 1991р. міграційне сальдо в сільській місцевості додатнє і становить 148,4 тис. осіб, за 1992р. –78,8 тис. осіб, за 1993р. –41,7 тис. осіб, за 1994р. – 0,5 тис. осіб, за 1995р. міграційне сальдо збільшило сільське населення на 13,0 тис. осіб. Люди повертаються в села не тому, що там краще жити, а тому, що у містах стало жити важко. Затримка зарплати та проживання по дві-три сім’ї в одній квартирі змушують старше покоління повертатись до вимерлих батьківських осель.

Досліджуючи внутрішній міграційний рух населення, можна побачити, що у попередні десятиріччя переважав міграційний потік з сіл у міста, зараз спостерігається зворотнє – наростаюча тенденція переселення з міст у села.В зв’язку з цим внутрішню міграцію можна розділити на два напрямки:

- урбанізація – у вузькому тлумаченні, це міграція село-село, село-місто, місто-місто;

- дезурбанізація – яка характеризує міграційні потоки з великих у менші міста та зростання сіл.

Особливістю всіх демографічних процесів є парність, протилежна спрямованість, взаємозумовленість і залежність (народження – смерть, вибуття – прибуття, шлюб-розлучення тощо). Ці властивості є системоутворюючими факторами, що формують населення як систему з усіма його якостями. Кожен розглянутий компонент пов’язаний з численними іншими як структурно, так і функціонально, і тому при дослідженні їх динаміки не може розглядатись ізольовано. Так, процеси природного та механічного руху населення залежать від його демографічної структури, соціального складу, потенціалу здоров’я, національного складу, освітнього рівня і т.п.; в свою чергу, формування соціальних якостей, зокрема потенціалу здоров’я та освітнього потенціалу, тісно пов’язане з процесами природного та механічного руху населення, його складом за статтю і віком, соціальними групами та ін. Отже, важливе значення мають рухливість населення, тобто зміни, що викликані його механічним рухом, плинність або зміна чисельності населення і його складу під впливом соціальної мобільності та природного руху.

Міське населення Західної України на початок 1996 року становило 67,9% загальної чисельності населення Західного регіону. Аналіз даних щодо динаміки міських жителів свідчить про те, що до 1993 р. приріст змінився на скорочення міського населення, яке становило 70,3 тис. осіб, в 1994р. – понад 281 тис. осіб, а в 1995р. – 286,3 тис. осіб.

Динаміка міського населення має значні територіальні відмінності. У 1995р. зберігалась тенденція зниження темпів приросту міських жителів у Донецько-Придніпровському регіоні і незначного зростання приросту населення у слабоурбанізованому Західному регіоні (Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька області). Джерелом приросту чисельності міських жителів цих областей був природний приріст (відповідно1,4; 1,7; 1,0 тис. осіб).

Змінюється і співвідношення між типами міських поселень – містами і селищами міського типу. В зазначений період мало місце зростання кількості міст і зменшення селищ міського типу, що пов’язане з наданням селищам міського типу статутсу міст та переводом селищ міського типу в ранг сільських поселень.

Аналіз розподілу жителів за типами розселень свідчить про те, що хоч міські поселення в 1995р. складали трохи більше 4% усіх поселень України, однак у них проживало понад дві третини населення. При цьому міста складали менше третини міських поселень, але вони концентрували понад 86% міських жителів. До того ж основна їх частка (понад 50%) припадає на великі міста з числом жителів понад 250 тисяч. У таких містах проживає понад 16 млн. осіб із приблизно 30 млн. жителів міст. В малих містах проживає понад 8 млн.осіб.

ВИСНОВОК

Україна знаходиться у перехідному періоді: в економіці й соціальній сфері проводяться докорінні зміни щодо створення фундаментальних основ ринку. Вдала адаптація населення до нових умов життя і стабілізаційція процесів розвитку суспільства залежить від тривалості перехідного періоду, який можна скоротити лише піднесенням реального сектора економіки, тобто матеріального виробництва. А це, в свою чергу, здебільшого залежить від розвитку національного ринку праці.

В структурі зайнятості Західного регіону тривають негативні зміни: зростає приховане безробіття, скорочується чисельність працюючих у галузях матеріального виробництва та науці на фоні збільшення зайнятості в більшості галузей невиробничої сфери, кваліфікований персонал змушений займатися не відповідними йому видами діяльності.

На ринку праці існує тенденція до зменшення пропозиції праці, яка перебуває під безпосереднім впливом рівня й структури оплати праці, адже рішення про участь в оплачуваній праці, форми, тривалість, інтенсивність цієї праці людина приймає багато в чому залежно від розмірів і умов одержання трудового винагородження.

Подібні статті по економіці

Економічна безпека підприємства та шляхи її підвищення (на прикладі TOB Острійківське)
На сьогоднішній день, в умовах капіталізму, функціонують тисячі підприємств на принципах повної відповідальності за свої дії. Останнім постійно необхідно приймати важливі рішення, які с ...

Україна у вимірі індексу людського розвитку (1998-2009 рр)
Сьогодні в період трансформаційних змін соціальної та економічної системи України та багатьох країн світу однією з найважливіших проблем суспільства є не лише збереження, а й примноженн ...

Шляхи підвищення рентабельності підприємства
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Суть фінансової дія ...