Центральний банк
Більшою мірою ЦБ підзвітний безпосередньо парламенту чи створеній парламентом спеціальній комісії. Керівника центрального банку призначає голова держави чи парламент.
Незалежно від того, належить чи ні капітал центрального банку державі, історично між банком і урядом складаються тісні зв’язки. Уряд зацікавлений у надійності ЦБ в силу особливої ролі останього в проведенні економічної політики уряду.
Однак тісні зв’язки з державою не означають, що уряд може безмежно впливати на політику центрального банку. Незалежно від належності капіталу центральний банк являється юридично самостійним. Значна ступінь незалежності ЦБ являється необхідною умовою ефективності його діяльності, яка нерідко вступає в протиріччя з короткостроковими цілями уряду. В той же час незалежність ЦБ від уряду має відносний характер в тому розумінні, що економічна політика не може бути успішною без чіткого погодження і тісної взаємодії її основних елементів: грошово-кредитної і фінансової політики.
В економічній літературі на протязі багатьох років, функції центрального банку формулюються майже незмінно:
· монополія грошової емісії;
· функції банка-уряду (зокрема, виконання бюджету і управління державним боргом);
· банка-банків (розрахунковий центр, кредитор останьої надії);
· провідник офіційної грошово-кредитної і валютної політики;
· орган нагляду за банками і фінансовими ринками.
Однак, відмічається зниження значення функцій емісійної монополії і розрахункового центру в зв’язку з модифікацією грошового обігу і застосуванням електронних розрахункових систем.
Монополія емісії грошових знаків належить центральним банкам часто тільки у відношенні банкнот. Чеканка монет і емісія казначейских білетів здійснюється скарбницею. Якогось суворого планування емісії банкнот в країнах Заходу не існує. Банк Англії, наприклад, при емісії переслідує ціль зменшення витрат на виготовлення банкнот шляхом випуску в обіг грошей, шо були у користуванні.
Як особливість, можемо відзначити функцію нагляду ЦБ:
· захист мілких вкладників від поганого управління і шахрайства;
· захист клієнтів банку від «системного ризику», захист страховим фондом або власним фондом уряду від втрат в тих країнах, які мають національні системи страхування депозитів чи здійснюють інші міри по захисту банківських вкладників;
· забезпечення довіри вкладників і населення до фінансово-кредитної системи в цілому і до кредитних інститутів зокрема.
Так в деяких країнах, функція здійснення банківського нагляду покладена на центральні банки (наприклад, Великобританія, Італія, Росія, Україна); в інших прийнята змішана система, при якій центральный банк виконує обов’язки за наглядом спільно з іншими державними органами (наприклад, США, Німеччина). Організація банківського нагляду закріплена відповідними законами, і нагляд має статус публічно-правової діяльності. Ряд аналітиків вважає, що останнє переважніше ніж закріплення функцій нагляду за центральним банком, вважаючи, шо тим самим забезпечується більш високий рівень незалежності наглядаючого органу. В цьому випадку об’єднання зусиль центрального банку та іншого державного органу робить можливим, з одного боку, використання в контролюючій діяльності високої кваліфікації банківських рабітників і, з іншої, придає діяльності за наглядом державно-силовий характер. Контрольна діяльність центрального банку потребує развинутої системи статистики, яка б забезпечувала потрібний облік і аналітичну оцінку роботи самого банку і інших банківських закладів, що ним контролюються.
Подібні статті по економіці
Циклічність економічного розвитку, її природа та методи сучасного регулювання
Ринкова економіка, як відомо, прагне досягти рівноваги всіх процесів, що
в ній відбуваються. Макроекономічна рівновага - це економічна рівновага на
рівні держави. Для неї характерним є п ...
Дослідження напрямків підвищення ефективності управління системами оплати праці робітників підприємства
Залізничний транспорт є найрозвинутішим в Україні. Перевагами цього виду
транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної
мережі значно перевищує п ...
Удосконалення форм праці та впровадження науково–технічного прогресу
Вирішальним
засобом підвищення ефективності діяльності підприємства ресторанного
господарства є вдосконалення форм праці та впровадження науково-технічного
прогресу.
Саме
про вд ...