Механізми формування ТНК в Україні

Не дивлячись на те що в Україні уже присутні ТНК є доцільним створення ще цілої низки ТНК. На сьогодні в Україні діють декілька державних документів, які стимулюють розвиток підприємництва, сприяють загальному зростанню промислового виробництва та спонукають підприємства до проведення більш активної зовнішньоекономічної діяльності. Це Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» , Постанова Кабінету Міністрів «Про схвалення Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011 роки» , Розпорядження Кабінету Міністрів «Про затвердження плану заходів із зменшення негативного сальдо у зовнішній торгівлі» , Указ Президента України «Про заходи стимулювання зовнішньоекономічної діяльності». Проте, в Україні немає єдиної загальнодержавної програми підтримки розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств та стимулювання затвердження на зовнішньоекономічних ринках за рахунок утворення власних філій і виробничих підприємств за кордоном.

Політика державної підтримки може бути здійснена завдяки запровадженню державної програми «Стимулювання зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств». Основною метою цієї програми має стати заохочення провідних компаній кожної з галузей економіки до здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Програма повинна бути спрямована на підприємства-лідери своєї галузі, які виробляють високоякісну продукцію, що користується високим попитом в різних країнах світу, чи галузеві об'єднання підприємств.

Відбір до участі в програмі має здійснюватись на конкурсній основі та з урахуванням наступних чинників:

· наявність інноваційної продукції високої якості, яка відповідає міжнародним стандартам якості та зможе конкурувати із зарубіжними аналогами;

· підприємство має сучасну виробничу базу, що постійно оновлюється, та висококваліфікований персонал;

· стабільне фінансове становите підприємства протягом останніх п’яти років та прозоре ведення бухгалтерського обліку;

· наявність міцних довгострокових зв’язків із постачальниками сировини та клієнтами;

· розроблено та представлено на розгляд бізнес-план поетапного розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства, який може бути впроваджений за рахунок участі у програмі;

· підприємство володіє додатковим резервом виробничих потужностей.

Оскільки процес консолідації зусиль і кластералізації в поточній світовій діловій практиці зростає, завданням галузевих об'єднань буде своєчасна розробка і створення нових комбінацій знань, навичок та лобістських засобів, необхідних для того, щоб стати більш ефективними під час зіткнення із широким спектром різноманітних потреб [37].

Конкурентоспроможність підприємств, які будуть відібрані для участі в програмі, буде підвищуватись за рахунок зниження собівартості сировини, яку планують експортувати, збільшення оборотних засобів компанії, підтримки за рахунок міждержавних угод про співробітництво, допомоги в інноваційній діяльності, забезпечення висококваліфікованими кадрами. Це має бути здійснено за рахунок таких заходів:

· моніторинг зовнішніх ринків щодо їхньої товарної структури, стабільності та лояльності до зарубіжних інвесторів;

· зниження ввізних мит на основні сировинні позиції;

· надання пільгових цільових кредитів для стимулювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

· пільгове оподатковування зовнішньоекономічних операцій;

· укладення міждержавних угод про торгівлю товарами народного споживання й спільне ведення науково-дослідних робіт;

· розробка державними НДІ нових технологій виробництва під потреби конкретних підприємств, учасників державної програми;

· підготовка кваліфікованих кадрів для потреби конкретних галузей: програми перекваліфікації працівників, програми підготовки молодих кадрів.

У свою чергу, підприємства, залучені у програму, мають брати на себе і виконувати такі зобов'язання:

· проведення постійної модернізації виробництва;

· розробка комплексної програми виходу на зовнішньоекономічні ринки й транс націоналізації підприємства;

· фінансування програм перекваліфікації працівників і підготовки молодих кадрів;

· створення нових робочих місць;

· своєчасна сплата податків у повному обсязі;

· закупівля інноваційних технологій, розроблених державними НДІ;

· поширення й популяризація товарів українського виробництва і, як наслідок, створення позитивного іміджу України за кордоном;

· звіт про цільове використання пільгових кредитів і сировини, завезеної за пільговою митною ставкою.

Програма повинна включати такі стадії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств:

. На першій стадії компанії мають розвивати зовнішньоекономічну діяльність за рахунок здійснення торговельних операцій, надання послуг чи виконання робіт. Підтримка держави на цьому етапі полягає в спрямуванні зовнішньоекономічної діяльності підприємств на ринки країн з високим рівнем споживання товарів, з якими укладені договори про співробітництво; надання пільгових кредитів для збільшення потужностей виробництва з метою задоволення потреб нових клієнтів на зовнішніх ринках; підготовка кваліфікованих кадрів для потреб виробництва; зниження митних ставок на сировину, яка завозиться для виробництва продукції для експорту, з метою зниження відпускної ціни на продукцію на зовнішніх ринках [6].

Подібні статті по економіці

Державне регулювання ринкової економіки
Високорозвинена ринкова економіка — це оптимальне поєднання засад, притаманних товарному виробництву (конкуренція, попит і пропозиція, вільне ціноутворення), та цілеспрямованої політики держ ...

Цикли Кондрат'єва
Відомо декілька типів економічних циклів, які іно­ді називають хвилями. Їх важко виділиті з-за великої кількості їх показників, з-за часової pозмитості гpаниць між ними. Так звані довгі ...

Аналіз і оцінка фінансово-економічного стану ДП Куп'янського лісового господарства
Фінансово-економічний аналіз являє собою оцінку фінансово - господарської діяльності підприємства в минулому, дійсному й передбачуваному майбутньому. Його ціль - визначити стан «фінанс ...