Грошово-кредитна політика в системі макроекономічного регулювання

Загалом монетарна політика має вирішувати такі завдання:

поліпшувати структуру грошової маси;

розширювати сферу застосування безготівкових розрахунків;

забезпечувати зростання обсягів валютних резервів центрального банку;

забезпечувати економічно обґрунтований рівень обмінного курсу національної грошової одиниці.

Теоретичною основою здійснення грошово-кредитної політики є кейнсіанська та монетаристська концепції, які по-різному визначають її дієвість, та механізми впливу на макроекономічну ситуацію.

За кейнсіанською та монетаристскою концепціями центральною проблемою грошової політики є маніпулювання грошовою пропозицією () з метою впливу на найважливіші макроекономічні параметри [9].

Згідно з кейнсіанською концепцією грошової політики:

— грошова політика менш впливова, ніж бюджетно-податкова;

— зміна грошової пропозиції () може впливати на сукупні витрати (АD) опосередковано через зміну ставки процента (i);

— існують певні обмеження впливу грошової пропозиції на ставку процента, а ставки процента - на рівень інвестицій (I);

— коливання грошової пропозиції змінює ставку процента, яка визначає рівень інвестування, а інвестиції як елемент сукупних витрат впливають на сукупний попит і рівноважний обсяг виробництва (Y).

Відповідно до монетаристської концепції грошової політики:

— зростання грошової маси призводить до зростання темпів інфляції (Р);

— зміна грошової пропозиції безпосередньо впливає на сукупні витрати, бо за основу береться рівняння обміну M∙V=P∙Y

— маніпулюючи грошовою масою, не можна вплинути на ставку процента;

— головним засобом пожвавлення економіки має бути не стимулювання зростаючою грошовою пропозицією, а структурні зміни економіки, розширення виробничих можливостей.

Хоча регулятивні заходи монетарної політики здійснюються безпосередньо в грошово-кредитній сфері, її ефект не обмежується цією сферою, а проявляється також у реальній економіці завдяки впливу монетарних змін на виробництво, інвестиції, зайнятість тощо. Тому монетарна політика по суті є складовою загальної економічної політики держави. У своєму впливі на реальну економіку вона взаємодіє з фіскальною, ціновою, інвестиційною, структурною політикою. За механізмом дії та характером впливу на реальну економіку вона разом з фіскальною становить кон’юнктурну політику (рис. 1.1).

Грошово-кредитна політика визначається урядом країни, але в життя запроваджується центральним банком. В Україні головним суб’єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь таки органи державного регулювання економіки - Міністерство фінансів, Міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Органи виконавчої та законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які слугують орієнтирами для формування цілей грошово-кредитної політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний та торговий баланси, рівень зайнятості та ін.) [7].

Проте вирішальна роль у розробленні та реалізації монетарної політики належить Національному банку, оскільки він несе відповідальність перед суспільством за стан монетарної сфери. НБУ здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від органів державної влади, за допомогою інструментів грошово-кредитного регулювання.

Подібні статті по економіці

Вплив міжнародної торгівлі на розвиток національної економіки
Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. У літературі часто ...

Управління інноваційним проектом
інноваційний проект управління Актуальність теми роботи «Управління інноваційним проектом» виявляємо в тому, що переважна більшість інноваційних промислових проектів передбачає випуск нов ...

Дослідження конкурентного середовища підприємства
Актуальність теми обумовлена тим, що сучасне зовнішнє середовище підприємств характеризується надзвичайно високим ступенем складності, динамізму і невизначеності. Здатність пристосовува ...