Механізм впливу монетарної політики на функціонування економічної системи

На рис. 1.2, г графічно представлена ситуація, коли відбуваються зміни і в попиті на гроші, і в пропозиції грошей. Нехай центральний банк намагається стабілізувати процентну ставку на рівні і0. Спонукою до такої мети є те, що високі процентні ставки негативно впливають на схильність до інвестицій, а з урахуванням дії мультиплікатора й на всю економіку в цілому. Нехай очікуваній рівновазі відповідає точка E0, яка є точкою перетину кривих L(Y0, і0) та . Якщо відбудуться зміни в обсягах виробництва або ж у рівні цін, то крива попиту на гроші зміститься. Якщо ж це зміщення відбудеться ліворуч до L(Y1, і1), то процентна ставка стане нижчою від і0, вона буде дорівнювати і1.

Зменшення процентної ставки зумовить зростання цін на облігації. Для того, щоб стабілізувати ставку на попередньому рівні центральному банку доведеться продавати облігації доти, доки пропозиція грошей не зменшиться до , за якої процентна ставка підніметься до і0 у точці E'1 .

Зміщення ж кривої попиту на гроші праворуч до L(Y2, і2) зумовить зростання процентної ставки до і2. Центральний банк змушений буде викуповувати цінні папери до тих пір, поки пропозиція грошей не досягне рівня , а процентна ставка не знизиться до і0 у точці E'2 .

Вибір варіантів грошово-кредитної політики значною мірою залежить від причин, що зумовили зміну обсягу попиту на гроші. Якщо, приміром, зростання попиту на гроші спричинене інфляційними процесами, прийнятнішою є жорстка політика стабілізації грошової маси (крива матиме вертикальний або висхідний крутий нахил). Якщо зміни у попиті на гроші обумовлені змінами у швидкості руху грошей, перевагу матиме політика стабілізації процентних ставок. За цих умов крива буде горизонтальною або матиме вигляд пологої висхідної.

Залежно від характеру впливу на такі економічні змінні, як обсяг національного виробництва, рівень безробіття та рівень інфляції, розрізняють стимулюючу та обмежувальну (стримуючу) монетарну політику.

Монетарна політика, спрямована на обмеження зростання рівня цін в економіці, називається політикою “дорогих грошей”. Цю політику центральний банк здійснює таким шляхом:

— продає цінні папери на відкритому ринку;

— збільшує облікову ставку;

— збільшує норму обов’язкових банківських резервів.

Таким чином у комерційних банків зменшуються надлишкові резерви, знижується величина грошового мультиплікатора, а відповідно скорочується і пропозиція грошей, що є обмежувачем для зростання цін.

Політику, спрямовану на зростання реальних обсягів національного виробництва та рівня зайнятості, називають стимулюючою монетарною політикою, або політикою “дешевих грошей”.

Збільшення запропонованих центральним банком грошей здійснюється шляхом:

— викупу державних цінних паперів на відкритому ринку;

— зниження облікової ставки;

— зменшення норми обов’язкових банківських резервів.

Ми розглянули механізм впливу основних інструментів грошово-кредитної політики на забезпечення рівноважної ситуації в економці. Та між цілями економічної політики та засобами (інструментами) її реалізації лежать ринкові змінні. Як правило, вплив на економіку здійснюється саме через них. Розглянемо деталь ніше опосередкований вплив грошово-кредитної політики на економіку.

Подібні статті по економіці

Ефективність використання та механізм відтворення основних фондів
В процесі будь-якого виробництва здійснюється поєднання робочої сили та засобів виробництва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці у вартісному виражені вони ...

Трудовий потенціал України
В усі часи економісти різних поглядів, шкіл і напрямів визнавали, що праця є одним із найголовніших факторів економічного розвитку. Недвозначно на це натякає християнська заповідь: &quo ...

Управління основними засобами підприємства
Проблема підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей - одна з найважливіших у господарській діяльності підприємства. При вивченні значення кожного елеме ...