Загальні методи вивчення зв’язків

Зв'язки і залежності суспільних явищ вивчаються різними методами, які дають уявлення про їх наявність і характер. До цих методів відносять: балансовий метод, метод порівняння паралельних рядів, графічний метод, метод аналітичних групувань, індексний метод, кореляційно-регресійний метод та інші методи математичної статистики.

Еліпс розсіювання - це розміщення незгрупованого матеріалу в системі координат з відкладенням значень причини на осі абсцис, а значень наслідку - на осі ординат.

Лінія регресії - це головна характеристика кореляційного зв'язку. Лінія регресії у на х - це функція, яка зв'язує середні значення ознаки у зі значенням ознаки х. Залежно від форми лінії регресії розрізняють лінійний і нелінійний зв'язки.

Зображення лінії регресії можуть бути різні: табличне, аналітичне, графічне.

Метод аналітичного групування полягає в тому, що всі елементи вихідної інформації групуються за факторною ознакою х, далі в кожній групі обчислюються середні значення результативної ознаки у. У процесі аналізу отриманих даних можна з'ясувати, чи впливає зміна факторної ознаки х на результативну ознаку у.

Відношення факторної дисперсії до загальної характеризує тісноту кореляційного зв'язку і називається кореляційним відношенням:

За статистичною структурою - це частка варіації результативної ознаки у, яка пов'язана з варіацією ознаки х.

Рівнем істотності називають таку ймовірність, за якої імовірність отримання значення , більшого від критичного (за умови відсутності зв'язку між ознаками), була б достатньо малою.

Багатофакторними дисперсійними комплексами називають методи вимірювання зв'язку результативної ознаки з двома і більше факторними ознаками і перевірки його істотності. Для цього використовують аналітичні групування, які дають змогу аналізувати залежність результативної ознаки від кожного з факторів за фіксованих значень інших.

Критичне значення кореляційного відношення - це максимально можливе значення , яке може виникнути випадково за відсутності кореляційного зв'язку.

Ранги - порядкові номери одиниць сукупності, упорядковані за зростанням значень ознаки.

Рівняння регресії показує типове в певних умовах співвідношення між розмірами ознаки-фактора і результативної ознаки, тоді як рівняння функціонального зв'язку справедливе лише для кожного окремого випадку.

Рівняння регресії відрізняються від функціональних рівнянь також у тому відношенні, що типові співвідношення, і виявлені ними, змінюються залежно від обсягу сукупності. У міру зростання сукупності, що вивчається, підвищується типовість показників регресії і кореляції. І в цьому виявляється дія закону великих чисел.

Розв'язати модель - означає знайти числові значення параметрів рівняння регресії.

Емпірична регресія або емпірична лінія регресії - це ламана лінія, яка зображує зміну групових середніх результативної ознаки залежно від зміни ознаки-фактора групування.

Коефіцієнти еластичності показують, на скільки відсотків змінюється в середньому результативний показник у разі зміни факторної ознаки на 1 % і при фіксуванні інших чинників на тому чи іншому рівні.

-коефіцієнти показують, на скільки середніх квадратичних відхилень зміниться в середньому результативний показник, якщо відповідна факторна ознака зміниться на своє одне середнє квадратичне відхилення.

Для вивчення функціональних зв'язків використовують такі методи:

- Індексний метод

- Балансовий метод - порівняння можливостей та потреб (ресурсів та витрат). Цей метод виражається в побудові натуральних, трудових та вартісних балансів.

- Графічний метод - напрям зв'язку визначають за положенням значень у системі координат: якщо точки розміщені зліва, знизу, направо, вгору - зв'язок прямий, якщо ж навпаки (зліва, зверху, направо, вниз) - зв'язок обернений.

Подібні статті по економіці

Тіньова складова національної економіки та напрямки протидії
Світовий історичний досвід господарювання показує, по-перше, що "тіньова" економіка у різних масштабах існувала практично у всіх економічних системах, по-друге, - багатогранні ...

Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
Перетворення планово-директивної економіки у відкриту ринкову пов'язано сьогодні з вирішенням ряду актуальних проблем: заміною старої господарської структури, реструктуризацією пром ...

Інститути та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю. Принципова структура інститутів, що управляють зовнішньоекономічною сферою, і в промислове розвинутих країнах, і в краї ...