Меню сайту

Аналіз зв’язку між атрибутивними ознаками

Використання регресійного та кореляційного аналізу вимагає, щоб всі ознаки були кількісно виміренними. Методи КРА, засновані на використанні кількісних параметрів розподілу (середні величини, дисперсії), називають параметричними методами.

Разом з тим в статистиці, особливо при проведенні соціологічних досліджень, виникає потреба оцінки тісноти зв'язку між якісними (атрибутивними) ознаками. Проблему оцінки тісноти зв'язку між атрибутивними ознаками вирішують непараметричні методи. Сфера їх використання значно ширша в зрівнянні з параметричними методами, тому що не вимагається використання умови нормального розподілу результативної змінної, не ставиться задача представлення залежності між атрибутивними ознаками відповідним рівнянням. Тут мова йде тільки про встановлення наявності встановлення зв'язку та виміру його тісноти.

Взаємозв'язки між атрибутивними ознаками аналізуються за допомогою таблиць взаємної спряженності (співзалежності). Вони описують комбінаційні розподіли сукупностей за факторною ознакою х та результативною у. Наприклад, результати соціологічного опитування населення щодо намірів узяти участь на ринку цінних паперів: розподіл респондентів опитування за віком розглядається як факторна ознака х, а їх розподіл за схильністю до ризику (ризиковий, обережний, неризикований) - як результативна ознака у. При наявності стохастичного зв'язку оцінка його тісноти ґрунтується на відхиленнях фактичних частот (часток) fa від Fy, пропорційних підсумковим частотам:

де fi0 - підсумкові частоти за ознакою х; foj - підсумкові частоти за ознакою у; n - обсяг сукупності.

Очевидно, що

де тx, ту - відповідно кількість груп за ознаками х та у.

Абсолютну величину відхилень фактичних часток від пропорційних Ftj ( fij - Ftj) характеризують статистичним критерієм х2 (,,хі"-квадрат).

Відносною мірою тісноти стохастичного зв'язку між ознаками служать також:

коефіцієнт взаємної спряженності Чупрова

коефіцієнт взаємної спряженності Крамера (при т£ту)

суспільний явище групування кореляція

де ттіn - мінімальне число груп (тх або ту).

Значення коефіцієнта С коливається від 0 до 1 і тіснота зв'язку тим сильніша, чим ближче С до 1.

Достатньо часто в практиці статистичних досліджень аналізуються зв'язки між альтернативними ознаками, які представлені групами з протилежними (взаємовиключними) характеристиками. Тісноту зв'язку у цьому випадку можна оцінювати за допомогою коефіцієнта асоціації Д. Юла та коефіцієнта контингенції Пірсона.

Для розрахунку вказаних коефіцієнтів вимірювання тісноти зв'язку між альтернативними ознаками використовується таблиця взаємної спряженності у вигляді кореляційної таблиці, яка носить назву "чотирьохклітинкової таблиці":

Таблиця 1.

А

b

a + b

С

d

c + d

а + с

b+d

a+b+c+d

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Аналіз діяльності ВАТ Люботинський хлібозавод
хлібозавод пшеничний номенклатура Навчально-виробнича практика на харчових підприємствах є основоположною в підготовці висококваліфікованих фахівців, адже це одна з найважливіших програм ...

Антимонопольна політика держави і її місце у встановлення сучасних ринкових відносин в Україні
В економічній системі розвинутих країн світу оптимально поєднуються ринкові важелі саморегулювання народного господарства з державним регулюванням. Незважаючи на це, економіка цих країн ...

Шляхи зниження собівартості виробництва молока (на прикладі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря Оржицького району Полтавської області)
Найважливішою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незмінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості. У результаті го ...

Copyright © 2025. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.