Поняття конкурентоспроможності

конкурентоспроможності персоналу;

конкурентоспроможності підприємства;

конкурентоспроможності продукції (одержана як похідна перших двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу [15].

В багатогранній роботі по досягненню конкурентоспроможності важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогу оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту.

Параметри та умови є основними складовими категоріями конкурентоспроможності. Параметри конкурентоспроможності розкривають її зміст та характеризують той або інший бік конкурентоспроможності, як об`єкта: персоналу, підприємства, продукції. Вони надають можливість оцінити ступінь відповідності об`єкту певним вимогам споживача.

Як показало проведене дослідження, нараховується близько 10-ти різноманітних параметрів, які повинні знаходитися в полі зору керівництва підприємства, як найважливіші об`єкти управління. Разом з тим, задаючись параметрами конкурентоспроможності для того або іншого об`єкту, необхідно постійно турбуватися про створення належних умов, які забезпечують досягнення потрібних параметрів конкурентоспроможності [9].

Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином, другою основоположною складовою категорією конкурентоспроможності. Вони охоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних, економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, які складаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства.

В економічній літературі можна виділити ряд підходів і типологій до конкуренції. Залежно від класифікаційної ознаки розрізняють наступні види конкуренції:

За станом ринку виділяють: вчинену (вільну), недосконалу, регулюючу.

Досконала (вільна) конкуренція заснована на приватній власності і господарській відособленості. Вона припускає, що на ринку є безліч незалежних фірм, самостійно вирішальних, що створювати і в яких кількостях, а також наступні аспекти:

Об'єм виробництва окремої фірми є незначним і не робить впливу на ціну реалізованого цією фірмою товару (послуги);

Реалізовані кожним виробником товари (послуги) є однорідними;

Покупці добре інформовані про ціни, і якщо хтось підвищить ціну на свою продукцію, то втратить покупців;

Продавці діють незалежно один від одного;

Доступ на ринок ніким і нічим не обмежений.

Остання умова припускає можливість кожному громадянину стати вільним підприємцем і застосувати свою працю і матеріальні засоби в галузі господарства, що цікавить його. Покупці ж повинні бути вільні від всякої дискримінації і мати нагоду купити товари і послуги на будь-якому ринку. Дотримання ж всіх умов забезпечує вільний зв'язок між виробниками і споживачами. Досконала конкуренція є також умовою формування ринкового механізму, утворення цін та самоорганізації економічної системи через досягнення рівноважного стану, коли егоїстичні спонуки окремих індивідів до отримання власної економічної вигоди звертаються на благо всього суспільства. неважко бачити, що жоден реальний ринок не задовольняє всім перерахованим умовам. Тому схема досконалої конкуренції має, в основному, теоретичне значення. Проте, вона є ключем до розуміння більш реальних ринкових структур. І в цьому її цінність [21].

Недосконала конкуренція існувала завжди, але особливо загострилася в кінці XIX - початку XX в.в. у зв'язку з утворенням монополій. В цей період відбувається концентрація капіталу, виникають акціонерні суспільства, посилюється контроль за природними, матеріальними і фінансовими ресурсами. Термін «монополія» в буквальному розумінні означає єдиного продавця товару, але в сучасних умовах він використовується для позначення різних видів ринкових ситуацій, характерних для недосконалої конкуренції. Монополія припускає виняткове право виробництва, промислу, торгівлі і інших видів діяльності, що належить одній особі, певній групі осіб або державі. Це означає, що по своїй природі монополія - пряма протилежність досконалої конкуренції. Монополізація економіки з'явилася закономірним слідством великого стрибка в концентрації промислового виробництва під впливом науково-технічного прогресу. Професор П. Самуельсон підкреслює цю обставину: «економіці крупного виробництва, можливо, властиві певні чинники, ведучі до монополістичного змісту організації бізнесу. Це особливо наочно виявляється в швидко змінній області технологічного розвитку. Ясно, що конкуренція не змогла б довго проіснувати і бути ефективною у сфері незліченної безлічі виробників».

Регулююча конкуренція. Для того, щоб встояти в конкурентній боротьбі, підприємець повинен пропонувати продукцію або послуги, яким віддає перевагу споживач (суверенітет споживача). Звідси і чинники виробництва під впливом ціни прямують в ті галузі, де в них існує найбільша потреба.

Подібні статті по економіці

Загальна характеристика господарської діяльності ДП Тростянецьводоканал
Актуальність дипломної роботи полягає у орієнтації на підготовку кваліфікованих фахівців для фінансової системи держави, які повинні об'єктивно оцінювати економічні процеси, що відбуваю ...

Економiчне обґрунтування напрямiв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв підприємства
Актуальність теми: ринкові методи господарювання вимагають того, що будь-який ресурс який є у наявності субьктів господарювання повинен використовуватись із відповідною віддачею. Проблем ...

Аналіз випуску готової продукції та її реалізації
За умов ринкової економіки господарчим суб’єктом (підприємством) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту ...