Методи регулювання міжнародної торгівлі
Україна відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою передбачених у законах України актів тарифного та нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції.
До завдань державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності слід віднести: захист економічних інтересів України та законних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; забезпечення найсприятливіших умов для інтеграції української економіки та системи міжнародного поділу праці; створення рівних можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів здійснення інвестицій; заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Для того, щоб раціонально регулювати міжнародну торгівлю країни слід проводити розрахунки показників, що дають уявлення про стан міжнародної торгівлі, а саме ступінь відкритості економіки, залежності країни від імпорту, тенденцію розвитку експорту товарів і послуг тощо. Тому для опису стану міжнародної торгівлі використовують систему показників міжнародної торгівлі.
Головними засобами зовнішньоторговельної політики є тарифне та нетарифне регулювання.
Митна політика - це система принципів та напрямків діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. Митна політика має на меті захист національних інтересів та економічної безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного міжнародного співробітництва з іншими країнами при застосуванні норм міжнародного права та загальновизнаних принципів такого співробітництва.
Митне регулювання - регулювання питань, пов’язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.
Мито - це специфічний непрямий податок, який накладається на товари, що перетинають митний кордон держави.
Розрізняють такі види мита:
- за способом нарахування: адвалерне, специфічне, комбіноване;
- за впливом: реальне і номінальне;
- за напрямком руху: ввізне та вивізне;
- за принципами обмеження: антидемпінгове, спеціальне і компенсаційне;
- за терміном дії: постійне і сезонне;
- за походженням: автономне і конвенційне.
Сутність нетарифного регулювання полягає в забезпеченні належного захисту як інтересів держави, так і окремих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Найважливішими заходами нетарифного регулювання є ліцензування, квотування, реєстрація контрактів, дозволи міністерств і відомств, що мають необхідні повноваження щодо видачі таких дозволів на відповідні товари.
До інструментів кількісного регулювання експорту та імпорту належать квотування та ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Експортна (імпортна) квота - це гранична кількість визначеної категорії товарів, які дозволено експортувати (імпортувати) протягом певного періоду, що визначається у натуральних вартісних одиницях. Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за ними не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот з товару: глобальні, групові, індивідуальні.
Експортна (імпортна) ліцензія - це оформлене належним чином право на експорт (імпорт) протягом певного встановленого терміну визначених товарів або валюти з метою інвестицій та кредитування.
В Україні існують такі види експортних (імпортних) ліцензій:
генеральна - це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та (або) з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів);
разова (індивідуальна) - це одноразовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший від необхідного для здійснення експортної (імпортної) операції;
відкрита індивідуальна - це дозвіл на експорт (імпорт) товарів протягом визначеного терміну (але не менше одного місяця) з визначенням загального обсягу товарів.
Державне регулювання міжнародної торгівлі не лише визначає порядок переміщення товарів і послуг, але і забезпечує економічні інтереси та безпеку держави.
Подібні статті по економіці
Ефективність технічного переоснащення підприємств легкої промисловості
План
науково-технічного розвитку передбачає систему взаємопов’язаних заходів по
підвищенню техніко-економічного рівню виробництва на підставі впровадження
самої передової й високоефекти ...
Грошова оцінка земель в Україні
Земля являється одним з основних елементів виробництва, за допомогою
якого країна створює матеріальні цінності. Поряд з тим земля є природним
об’єктом, який вже існує і не створюється лю ...
Фірма в умовах монополістичної конкуренції
Термін «фірма» досить часто повторюється і в
економічній літературі, і в побуті. Між тим у законодавстві України такої
категорії немає взагалі. Замість неї використовується поняття «підприє ...