Сутність вугільної промисловості та її місце в господарському комплексі

Майбутнє України великою мірою залежить від ефективної економіки. Вугільна промисловість складає її основу, є одним з наріжних каменів економічної безпеки країни. Донбас як один з найважливіших промислових регіонів України, що відігравав особливу роль в економічному житті країни, завжди привертав пильну увагу дослідників. Сьогодні суттєво змінюється і розширюється потенціал промислового комплексу країни, що зумовлює тенденцію до вивчення цієї сфери не одним поколінням істориків.

Найрозвиненішою галуззю паливної промисловості України є вугільна. Вона представлена видобутком кам’яного й бурого вугілля. До складу галузі входять підприємства з видобутку вугілля (шахти) і збагачувальні фабрики. Частка вугілля в паливно-енергетичному балансі України складає 69%, що є одним з найвищих показників у світі. Вугільна промисловість є базою для розвитку електроенергетики, металургії, коксохімії.

Вугільна промисловість - важлива ланка паливно-енергетичного комплексу. Три чверті вугілля використовується в промисловості, на теплових електростанціях як паливо , а так само як технологічну сировину та паливо в металургії та хімічної промисловості (коксівне вугілля). Районоформуюча роль палива позначається тим сильніше, чим більші масштаби і вищі техніко-економічні показники ресурсів Масове і дешеве паливо притягує до себе паливомісткі виробництва, визначаючи певною мірою напрямок спеціалізації району.

Вугілля є одним із основних власних первинних енергоресурсів України. Останнім часом виробничі потужності використовуються лише на 79%.

На сьогодні вугілля видобувається на старих шахтах, в складних гірничо-геологічних умовах. Майже 96% шахт понад 20 років працюють без реконструкції, понад 50% машин і устаткування для видобутку вугілля повністю зношені. Висока собівартість вітчизняного вугілля зумовлює потребу в дотуванні галузі з держбюджету. Зважаючи на високу вартість імпортних енергоносіїв, ефективне використання власної сировинної бази і вугільної, призвело до питання про повторний перегляд списку, в якому шахти було поділено залежно від перспективності видобутку на кілька категорій рентабельності [3, 69].

Для забезпечення зростаючого попиту з боку споживачів України на вугільну продукцію, з урахуванням необхідності поетапного переходу на використання власних первинних енергоресурсів, можливі два варіанти розвитку вугільної промисловості:

) виробничі потужності в 2030 році збільшаться до 124,4 млн тонн на рік (з коефіцієнтом їхнього використання 90%). Обсяг видобутку вугілля збільшиться до 112,0 млн тонн, що задовольнить потреби національної економіки лише на 76,5%. Імпорт вугілля складе 30,6 млн тонн, в тому числі 18,3 млн тонн енергетичного і 12,3 млн тонн коксівного.

) збільшення виробничих потужностей до кінця 2030 року до 144,4 млн тонн на рік за тим же коефіцієнтом використання, що дозволить довести видобуток вугілля до 130,0 млн тонн (88,8% від прогнозованої потреби) і зменшити імпорт вугілля до 14,6 млн тонн, в тому числі 2,5 млн тонн енергетичного і 12,0 млн тонн коксівного. Для цього необхідно забезпечити своєчасне відтворення шахтного фонду за рахунок підвищення техніко-технологічного рівня вугледобувних підприємств, будівництва нових шахт з відповідним збільшенням капіталовкладень [14].

Поетапний перехід на використання власних первинних енергоресурсів передбачає:

) 2011-2015роки: мають бути введені в експлуатацію 8,8 млн тонн виробничих потужностей за рахунок завершення будівництва трьох шахт, реконструкції діючих вугледобувних підприємств з приростом потужностей. Для забезпечення відтворення виробничих потужностей на перспективу необхідно з 2011 року почати прискорене будівництво семи нових шахт з доведенням коефіцієнта використання виробничих потужностей до 90%, що вимагає відповідного фінансового забезпечення і технічного переоснащення шахтобудівного комплексу.

) 2015-2030 роки: виробничі потужності до кінця періоду мають зрости до 144,4 млн тонн на рік, що потребує своєчасної реконструкції діючих вугледобувних підприємств з приростом потужності, будівництва після 2015 року нових шахт на розвіданих ділянках вугільних родовищ із сприятливими гірничо-геологічними умовами [9,105].

Значення вугілля як одного з основних типів енергоносіїв на рубежі третього тисячоріччя обумовлюється дією наступних ведучих ринкових факторів:

– Енергетика залишається самою пріоритетною галуззю економіки. Споживачі зацікавлені в безумовному збереженні стабільності енергетичної бази і розмаїтості альтернативних джерел енергетичної сировини.

– Стабільна і велика ресурсна база. Показник забезпеченості поточного рівня споживання готовими до експлуатації запасами по вугілля - один з найбільш високих серед усіх корисних копалин.

Подібні статті по економіці

Державний бюджет. Дефіцит бюджету
ХХ століття визначилось значним розвитком суспільства і, як результат цього, розвитком держави взагалі. Однією з найважливіших передумов розвитку та існування сучасної демократичної де ...

Формування прибутку промислового підприємництва
В Україні відбуваються глибокі економічні перерви, обумовлені поверненням країни в річище загальних процесів світового розвитку. Йде корінна ламка старого механізму керування економікою, ...

Цикли Кондрат'єва
Відомо декілька типів економічних циклів, які іно­ді називають хвилями. Їх важко виділиті з-за великої кількості їх показників, з-за часової pозмитості гpаниць між ними. Так звані довгі ...