Методичні основи грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів
Коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою:
Км = Км1 х Км2 х Км3, (3)
де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;
Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);
Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.
Вихідними даними для обчислення Км є генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх земельно-господарського устрою, матеріали економічної оцінки їх територій.
Значення коефіцієнтів встановлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон [30].
Середня вартість одного квадратного метра земель населеного пункту в залежності від регіональних факторів місця розташування (Цнм) визначається за формулою:
, (4)
Значення коефіцієнта Км1 є добутком коефіцієнтів, які враховують:
1) чисельність населення, географічне положення, адміністративний статус населеного пункту та його господарські функції;
2) входження в приміську зону міст з чисельністю населення 100 тис. чол. і більше;
) наявність у населеного пункту статусу курорту;
) входження до зон радіаційного забруднення .
У межах населеного пункту базова вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту з урахуванням таких факторів:
· неоднорідності функціонально-планувальних якостей території;
· доступності до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку;
· рівня інженерного забезпечення та благоустрою території;
· рівня розвитку сфери обслуговування населення;
· екологічної якості території;
· привабливості середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам'яток тощо [3].
Середня вартість одного квадратного метра земель не диференціюється для:
· смуги відводу магістральної залізниці, за винятком економіко-планувальних зон, які включають вокзали та привокзальні площі;
· смуги відводу магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів, які проходять через територію населеного пункту і виходять за його межі;
· смуги відводу ліній електропостачання високої напруги і виходять за його межі.
Вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами розраховується за формулою
Цнз = Цнм х Км2, (5)
де Цнз - середня для економіко-планувальної зони вартість одного квадратного метра земель (у гривнях).
Значення коефіцієнта Км2 визначається як добуток пофакторних оцінок з урахуванням вагової характеристики кожного з факторів.
Числові значення пофакторних оцінок приймаються в межах граничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів з різною чисельністю населення з урахуванням нормативно-технічної документації та експертної оцінки.
Подібні статті по економіці
Дефекти ринку та механізми їх усунення
З давніх часів існування людства ринок визначався як місце торгівлі
товарами. Він і зараз існує у вигляді колгоспних ринків, де реалізуються,
головним чином, продукти харчування. Є й реч ...
Фінансова криза та можливі шляхи її подолання
Економіка ніколи не стоїть на місці, її розвиток постійно йде
вгору, але кожна висота починається з падіння. Це породжує циклічний характер
світового господарства.
Економічний цикл - це п ...
Житлове будівництво в Україні
Проблема
забезпечення населення житлом, як на початку 90-х років XX ст. так і нині,
належить до найгостріших соціально-економічних проблем в Україні. Наша країна
має потребу у функціону ...