Аналіз виробничих ресурсів і організаційно - технічного рівня підприємства
· загальна оцінка повноти використання робочого часу;
· виявлення факторів і розміру їх впливу на використання робочого часу;
· з'ясування причин цілоденних і внутрішньозмінних втрат робочого часу;
· розрахунок впливу простоїв на продуктивність праці та зміну обсягу виробництва.
Використання робочого часу за категоріями робітників оцінюється за допомогою двох показників: середня кількість днів, відпрацьованих робітником за звітний період (місяць, квартал, рік), і середня тривалість робочого дня (зміни). Ці показники можна обчислити на підставі даних звіту з праці.
Перший показник, що характеризує тривалість робочого періоду в днях (явочні дні), залежить від наступних факторів:
· кількість вихідних і святкових днів;
· кількість днів чергової відпустки, інших видів відпусток, передбачених законодавством;
· кількість днів непрацездатності;
· неявки на роботу з дозволу адміністрації;
· прогули тощо.
Тривалість робочого дня (зміни) робітника залежить від:
· величини нормативно встановленого робочого тижня;
· часу простою протягом робочого дня (зміни), зафіксованого в обліку;
· часу інших скорочень робочого дня, передбачених законодавством (для підлітків, матерів-годувальниць тощо);
· часу понадурочної роботи (збільшує величину показника) тощо.
Під час аналізу визначаються відхилення фактичних показників від запланованих, проводиться порівняння їх з аналогічними показниками за минулі періоди, встановлюються конкретні причини можливих відхилень.
Після загальної оцінки повноти використання робочого часу необхідно визначити вплив наступних факторів на зміну фонду робочого часу (ФРЧ)
Ä чисельності робітників (ЧР);
Ä кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за звітний період (Д);
Ä середньої тривалості робочого дня (Т).
Зв'язок між цими показниками можна представити за допомогою мультиплікативної моделі:
ФРЧ = ЧР х Д х Т. (12.7)
Зафіксовані в обліку та виявлені методом вибіркових спостережень внутрішньозмінні простої групуються за причинами, що дає можливість розробити заходи щодо їх скорочення.
Крім того причини втрат робочого часу (цілоденних і внутрішньозмінних) можна встановити порівнюючи плановий і фактичний баланс робочого часу.
Непродуктивні витрати робочого часу складаються із втрат робочого часу внаслідок виготовлення браку, його виправлення, а також витрат робочого часу, пов'язаних з відхиленнями від технологічного процесу (додаткові витрати робочого часу).
У спеціалізованій літературі пропонується наступна методика розрахунку непродуктивних витрат праці в результаті браку:
1) розраховується питома вага заробітної плати виробничих робітників у собівартості товарної продукції;
2) визначається сума заробітної плати у собівартості остаточного браку. Для цього необхідно собівартість забракованої продукції помножити на питому вагу зарплати у собівартості товарної продукції;
3) розраховується питома вага заробітної плати виробничих робітників у собівартості товарної продукції за вирахуванням матеріальних втрат;
4) визначається сума заробітної плати робітників за виправлення браку. Для цього необхідно витрати на виправлення браку помножити на питому вагу заробітної плати виробничих працівників у собівартості товарної продукції за вирахуванням матеріальних затрат;
5) розраховується заробітна плата робітників в остаточному браку та на його виправлення ;
Подібні статті по економіці
Економічний аналіз фінансових результатів та оцінка фінансового стану ПАТ Полтавський турбомеханічний завод
Рівень ефективності господарської діяльності будь-якого
підприємства визначають фінансові результати, отримані внаслідок цієї
діяльності. Це можуть бути як прибуток, так і збитки.
Ан ...
Аналіз використання робочої сили та робочого часу на сільськогосподарському виробництві та розробка заходів щодо підвищення ефективності
Трудові
ресурси - сукупність здатних до праці людей, становлять основний елемент
продуктивних сил суспільства, характеризуються потенційною масою живої праці,
що в даний період є в наяв ...
Іноземні інвестиції в Україну
Розвиток будь-якої держави пов'язаний з динамікою
інвестиційних процесів, структурним та якісним оновленням виробництва і
створення ринкової інфраструктури. Чим інтенсивніше здійснюється ...