Аналіз ефективності використання основних засобів і нематеріальних активів

Порядок розрахунку узагальнюючих показників наведено в табл. 12.33.

Застосування узагальнюючих показників в аналізі дозволяє отримати лише загальну уяву про рівень ефективності використання матеріальних ресурсів і резерви її підвищення. Більш детальну інформацію забезпечує аналіз індивідуальних показників.

Залежно від специфіки виробництва індивідуальними показниками можуть бути: сировиномісткість - у переробній галузі; металомісткість - у машинобудуванні та металообробній промисловості; паливомісткість, енергомісткість - на підприємствах теплоелектроцентралі; напівфабрикатомісткість - у збиральних виробництвах тощо.

Питома матеріаломісткість окремих виробів може бути розрахована як у вартісному, натуральному так і в умовно-натуральному вираженні. Вартісний показник питомої матеріаломісткості розраховується як відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її ціни. Питома матеріаломісткість у натуральному та умовно-натуральному вираженні вимірюється кількістю витрачених матеріальних ресурсів на один виріб.

У економічній літературі і в практичній діяльності застосовуються також показники параметричної, конструктивної, технологічної, відносної, питомої матеріаломісткості, коефіцієнт використання окремих видів матеріалів.

Питома параметрична матеріаломісткість визначається як відношення матеріальних витрат на одиницю потужності. продуктивною і. вантажопідйомності й вимірюється у вартісних і натуральних показниках (на 1 кВт/год., 1 л. с. тощо).

Однак індивідуальна питома та параметрична матеріаломісткість не відображають вагової характеристики виробів, тому виникає потреба у визначенні конструктивної питомої матеріаломісткості.

Конструктивна питома матеріаломісткість - відношення чистої ваги виробів на одиницю технічного параметру; визначається у натуральному вираженні.

Для удосконалення конструкції виробів можливе застосування прогресивних видів матеріалів, при обробці яких досягається найбільший ефект. Тому розраховується відносна матеріаломісткість, яка є відношенням конструктивної матеріаломісткості до коефіцієнта використання матеріалів на його виготовлення.

Коефіцієнт використання матеріалів доцільно визначати не тільки за всім обсягом випуску продукції (див. табл. 12.33), але й за окремими виробами, вузлами, деталями. У цьому випадку він обчислюється як співвідношення корисного витрачання або чистої ваги деталі, виробу в натуральному вираженні до норми або фактичного витрачання матеріалів, використаних на їх виготовлення.

У табл. 12.34 наведено порядок розрахунку окремих індивідуальних показників ефективності використання матеріальних ресурсів.

Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів необхідно визначити наступні показники, що характеризують використання матеріальних ресурсів як компоненту оборотних засобів:

· швидкість оборотності (тривалість обороту);

· коефіцієнт оборотності (кількість оборотів);

· коефіцієнт завантаження тощо.

Більш детально це питання розглянуто в темі 9.

Аналіз матеріаломісткості продукції.

Аналіз матеріаломісткості проводиться у наступному порядку:

· розраховується матеріаломісткість продукції за декілька періодів, визначається відхилення, оцінюються зміни;

· аналізується зміна матеріаломісткості за окремими елементами витрат;

· визначається вплив зміни факторів на матеріаломісткість продукції;

· аналізується зміна матеріаломісткості найважливіших видів виробів;

· визначається вплив ефективного використання матеріальних ресурсів на зміну обсягу виробництва.

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріальних ресурсів, наведених в табл. 12.33 і 12.34, порівнюють з прогнозними, вивчають їх динаміку та причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

Матеріаломісткість продукції перебуває під впливом зовнішніх (незалежних від діяльності підприємства) і внутрішніх (залежних від діяльності підприємства) факторів (табл. 12.35).

Аналіз матеріаломісткості проводиться за адитивною, кратною або мультиплікаційною факторними моделями. Побудова факторних моделей здійснюється на підставі формули визначення матеріаломісткості, причому сама формула не може розглядатись як факторна система.

Подібні статті по економіці

Шляхи підвищення рентабельності підприємства
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Суть фінансової дія ...

Аналіз економічної діяльності ТОВ Дім плюс Дім
Повна назва підприємства: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Дім плюс Дім». Скорочена назва: ТОВ «Дім плюс Дім». Правовий статус підприємства: Юридична особа.. Права і обов ...

Фінансування інноваційних проектів через мережу інноваційних фондів
Економічна криза в Україні призвела до того, що вітчизняна наука переживає надзвичайно складні часи (бюджет Академії наук скоротився на 85% минулого рівня). Проте навіть в такий скла ...