Аналіз витрат на виробництво продукції

Відповідно, сума даних витрат, яка припадає на одиницю продукції, залежить від зміни:

Ä загальної суми загальновиробничих витрат;

Ä бази розподілу.

При перевірці виконання кошторису витрат не можна всю отриману економію піднести на рахунок підприємства, так само як і всі допущені перевитрати оцінювати негативно. Оцінка відхилень фактичних витрат залежить під того, які причини викликали економію або перевитрачання за кожною статтею витрат. У ряді випадків економія пов'язана з невиконанням передбачених заходів щодо покращання умов праці, техніки безпеки, підготовки та перепідготовки кадрів тощо.

У процесі аналізу повинні бути виявлені непродуктивні витрати, втрати, які можна розглядати як невикористані резерви зниження собівартості продукції. У висновку за результатами аналізу непрямих витрат вказуються резерви можливого зниження собівартості, заходи щодо використання виявлених цих резервів; розробляються пропозиції щодо варіантів відповідних управлінських рішень (система заходів по усуненню і недопущенню причин, що зумовлюють перевитрачання).

. Оперативний аналіз собівартості продукції

Важливу роль у зниженні собівартості продукції відіграє оперативний економічний аналіз. який дає змогу своєчасно, оцінити господарські ситуації, пов'язані з формуванням собівартості продукції, виявити негативні причини та недоліки, внутрішньогосподарські резерви покращання використання виробничих ресурсів і оперативно приймати відповідні управлінські рішення.

Оперативний аналіз собівартості продукції мас ряд особливостей, які необхідно враховувати при його організації і проведенні:

1) своєчасність оперативного аналізу собівартості продукції: аналіз проводиться протягом того відрізку часу, у якому виникли та продовжують діяти короткотермінові причини, що спричиняють відхилення при формуванні собівартості продукції;

2) необхідність виявлення і вивчення впливу на собівартість продукції не всіх факторів, а тільки основних на даному рівні управління, які спричиняють суттєві відхилення від програми формування собівартості продукції, яка виготовляється.

3) застосування різних методик оперативного аналізу собівартості продукції, що враховують специфіку галузі (тип виробництва, особливості організаційної системи управління тощо);

4) виявлення причин перевитрачання і винних осіб у допущенні перевитрачання фонду заробітної плати з метою швидкого його усунення і попередження;

5) практична цінність аналізу окремих елементів витрат, зокрема, палива, енергії всіх видів, допоміжних матеріалів тощо;

6) наявність недоліків існуючих методик оперативного аналізу собівартості продукції - допущення значних умовностей: за окремими статтями собівартості фактичні витрати замінюються плановими або середніми, що склалися у минулому періоді (місяці або кварталі); недостатньо уваги приділяється розкладанню загальної суми відхилення на окремі фактори, що її обумовлюють, своєчасному та повному виявленню причин негативних змін. Отримані результати такого аналізу дають неточну оцінку ситуаціям з формування собівартості, що склалися на тій або іншій ділянці виробництва.

Ефективний оперативний аналіз собівартості можливий лише в комплексі з іншими основними елементами оперативного управління, що включає операції з прийняття оптимального управлінського рішення за результатами аналізу та забезпечення його виконання. Найбільш сприятливі умови для цього створюють автоматизовані системи управління, застосування сучасних комп'ютерних технологій.

6. Визначення резервів зниження собівартості продукції

На заключному етапі аналізу витрат на виробництво проводиться зведений розрахунок резервів зниження собівартості продукції та розробка заходів щодо використання виявлених резервів. Основні джерела резервів зниження собівартості продукції наступні:

Збільшення обсягу виробництва продукції: виявляються при аналізі виробництва продукції, утворюються за рахунок економії умовно-постійних витрат у результаті зростання обсягу виробництва; розраховуються за формулою:

де Со - планова собівартість додаткового обсягу виробництва ПВУ.ПОСТ % - питома вага умовно-постійних витрат у собівартості продукції, %.

Наприклад, виявлено резерв зростання обсягу виробництва продукції на 5 %, питома вага умовно-постійних витрат у собівартості продукції складає 22 %, планова собівартість додаткового обсягу виробництва продукції 40 тис. грн. Зниження собівартості за рахунок умовно-постійних витрат складе 40 х 22 / 100 = 8,8 (тис. грн.).

Подібні статті по економіці

Еволюція золота та його роль в сучасних умовах
Якщо на перших етапах розвитку товарного виробництва гроші існували як товар - загальний еквівалент, то гроші і зараз продовжують виконувати функцію загального еквівалента, хоч зі зміною ...

Історія економічних учень
Історію людства ділять на доісторичну та історичну. Межа між ними не чітко визначена. Але вважається, що історія повинна бути документована. А документування можливе лише з появою писем ...

Господарська діяльність ВАТ Київський завод безалкогольних напоїв Росинка
Метою виробничої практики є ознайомитися із господарською діяльністю ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», дослідити її стан та економічні показники, що її відображають. ...