Особливості становлення та розвитку банківської системи в Україні
Прийнятий у 1999 р. Закон України "Про Національний банк України" заклав нові підходи щодо організаційної структури та правового статусу органів управління центрального банку України. Згідно з Конституцією України та статусним законом керівними органами центробанку держави є Голова НБУ, Рада НБУ та Правління НБУ.
Однією з важливих ознак Національного банку є його статутний капітал. Відповідно до чинного законодавства (стаття 3 Закону “Про Національний банк України”) Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю. Розмір статутного капіталу становить 10 млн. гривень. Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку. Джерелами формування статутного капіталу є доходи його кошторису, а при необхідності - Державний бюджет України.
Національний банк організується та функціонує відповідно до загальних правових принципів, які притаманні більшості державних органів. Згідно зі ст. 22 Закону України "Про Національний банк України" до системи НБУ входять: центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади та інші структурні одиниці й підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку.
Розробка та впровадження грошово-кредитної політики є ключовою функцією центрального банку. Саме за допомогою її інструментів центральний банк спроможний виконувати своє основне завдання - забезпечувати стабільність грошової одиниці [11, c157].
Згідно з чинним законодавством Національний банк України є центральним банком держави, який стоїть на першому рівні банківської системи і виконує резервні функції. Він у своїй діяльності підзвітний лише ВРУ і має право законодавчої ініціативи. НБУ проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту та стабільності національної грошової одиниці.
Основні функції НБУ, згідно з законом:
· емісія грошей та організація їх обігу;
· кредитор останньої надії для комерційних банків;
· організація розрахунків між банками;
· обслуговування державного боргу країни;
· проведення операцій на ринку державних цінних паперів та валютному ринку;
· видача комерційним банкам ліцензії на здійснення банківських операцій та операцій з іноземною валютою;
· контроль за діяльністю комерційних банків.
Для забезпечення належного виконання цих функцій, необхідно більш чітке врегулювання взаємовідносин НБУ з органами влади , насамперед виконавчої, визначення його місця в системі органів влади, тобто створення гарантій незалежності НБУ у здійсненні його функцій [15] .
Національному банку належить виключне право випуску грошей в обіг та їх вилучення з обігу, тобто виконання функцій резервної системи. У зв'язку з цим Національний банк України:
· визначає порядок ведення касових операційну народному господарстві;
· організовує виготовлення банкнот і металевих грошей;
· встановлює правила перевезення, зберігання та інкасації готівкових грошей ;
· забезпечує створення резервних фондів банкнот та металевих грошей;
Подібні статті по економіці
Державне регулювання зайнятості
Терно́пільська о́бласть - адміністративно-територіальна одиниця України з центром у
місті Тернопіль. В історичному відношенні охоплює східну частину Галичини,
частину Західного ...
Україна у вимірі індексу людського розвитку (1998-2009 рр)
Сьогодні
в період трансформаційних змін соціальної та економічної системи України та
багатьох країн світу однією з найважливіших проблем суспільства є не лише
збереження, а й примноженн ...
Визначення економічної ефективності використання нового екскаватора
Науково-технічний прогрес (НТП) - це процес розвитку і
удосконалення засобів і предметів праці, технологій і форм організації
виробництва на основі досягнень науки і техніки.
Здійснен ...