Основні напрямки вдосконалення процесу відтворення

Оригінальною є точка зору економістів, які пропонують при визначенні розширеного відтворення враховувати як кількісне так і якісне збільшення основних засобів. Варто зауважити, що кількісні і якісні характеристики основних засобів можуть знаходитися в різних співвідношеннях, що безпосередньо впливає на формування типу відтворення основних засобів. Проте врахувати узагальнюючу зміну кількісних і якісних параметрів всієї сукупності основних засобів аграрного підприємства практично неможливо. Тому додатковими критеріями визначення типу відтворення основних засобів в аграрному підприємстві можуть служити узагальнюючі оцінки типу відтворення окремих груп основних засобів здійснені на основі врахування змін їх кількісних і якісних характеристик.

Таким чином, в економічній літературі відсутня однозначна характеристика типів відтворення, що перешкоджає здійсненню об'єктивного процесу розширеного відтворення й оцінці технічного стану основних засобів. Вимагають удосконалення існуючі показники відтворення основних засобів з огляду методики обчислення деяких із них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці.

Процес відтворення характеризується оновленням основних засобів, хоча ці процеси не є ідентичними. При розрахунку показника оновлення в чисельнику формули знаходиться вартість усіх введених за рік основних засобів. Палтеровича Д.М. в методику розрахунку вводить розчленування основних засобів, тих, що йдуть на заміну зношених і тих, які йдуть на нагромадження.

Окремі економісти-дослідники Баранов Д.А., Натаров М.В., Ковальов А.Ф., Рудченко А.Д. вважають, що таке розуміння категорії оновлення недостатньо обґрунтоване. На їх думку, питання про оновлення можна ставити лише по відношенню до діючих на певну дату основних засобів. Нагромадження основних засобів шляхом введення нових засобів праці, будівництва, розширення, реконструкції, ні в якій мірі не оновлює діючі основні засоби.:

Реально оновлення основних засобів проходить лише при заміні засобів праці, які відпрацювали і нормативний строк служби. Більша ж частина нововведених основних засобів направлялася не на заміну вибулих, а на приріст основних засобів. “Які б не були великі обсяги основних фондів, направлені на їх приріст, на збільшення їх загального обсягу, - оновлення діючих на певну дату основних засобів не відбувається, якщо відсутня заміна засобів праці, що відпрацювали нормативний строк служби, тобто відсутній процес простого відтворення основних фондів”.

Будавей В.Ю., Покропивний С.Ф. виділяють дві форми оновлення основних засобів: екстенсивну й інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення експлуатованих основних засобів, інтенсивне - передбачає заміну діючих основних засобів новими. Покропивний С.Ф. у систему показників відтворення основних засобів пропонує включати коефіцієнт інтенсивного оновлення, як співвідношення обсягів вибуття і введення основних засобів в дію за певний період часу.

Натаров В.М. пропонує розраховувати коефіцієнт оновлення основних засобів як відношення суми коштів, направлених на заміну вибулих до вартості наявних основних засобів на кінець року.

Таким чином, показник оновлення, який обчислюється відношенням введених за рік основних засобів до їх вартості на кінець року, має чіткий економічний зміст, а саме, відображає питому вагу нововведених за певний період часу основних засобів у загальній вартості основних засобів на кінець цього періоду і може використовуватися для аналізу процесу відтворення основних засобів на підприємстві.

У системі показників відтворення основних засобів важливе місце займає коефіцієнт вибуття, який розраховується відношенням вартості вибулих основних засобів до суми усіх основних засобів на початок року. Однак існують і інші точки зору щодо обчислення коефіцієнта вибуття. Так, окремі економісти-дослідники наводять формулу розрахунку коефіцієнта вибуття, як відношення вартості вибулих до вартості основних засобів на кінець року. Інші пропонують використовувати коефіцієнт вибуття як показник, що характеризує рівень оновлення діючих основних засобів підприємства. Існує також пропозиція для обчислення коефіцієнта вибуття (а також коефіцієнта оновлення) використовувати в знаменнику середньорічну вартість основних засобів, мотивуючи це необхідністю безпосереднього порівняння коефіцієнтів оновлення й вибуття. Використання коефіцієнтів оновлення та вибуття для аналізу процесу відтворення основних засобів дає можливість з'ясувати: частку нововведених основних засобів за рік у загальній їх вартості на кінець року; фактичний рівень вибуття І основних засобів на підприємстві; характер відтворення основних засобів на підприємстві (розширене, звужене, реновація).

Подібні статті по економіці

Інноваційні процеси як шлях динамічного розвитку підприємства
господарювання виробництво нововведення Перехід економіки України до ринкового типу вимагає докорінних змін структури та якості праці, основного та оборотного капіталу, системи фінансів і ...

Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
У будь-якій країні з ринковою економікою ефективно працююче інституційне середовище є необхідною базовою умовою для забезпечення сталої динаміки економічного зростання. Національна екон ...

Управління інноваційним проектом
інноваційний проект управління Актуальність теми роботи «Управління інноваційним проектом» виявляємо в тому, що переважна більшість інноваційних промислових проектів передбачає випуск нов ...