Проблеми та перспективи розвитку банківської системи в Україні

Банківська система є важливою складовою ефективного розвитку економіки України. Сьогодні банківська система України знаходиться в тяжкому стані. Причиною цьому є світова економічна криза. Слід зазначити, що українська банківська система аж до вересня 2008 року працювала стабільно, а фактори, які викликали світову фінансову кризу, в нашій країні не настільки значні, щоб її підірвати. Неповернення іпотечних кредитів, як у США, у нас не мало масового характеру, їх сума становила всього 15% від ВВП, тоді як в США - 75 %. Фінансову кризу в Україні спричинили інші фактори: тривалий час у вітчизняній банківській системі спостерігалося безліч розривів між основними показниками їх діяльності. Насамперед, невідповідність термінів наповнення ресурсами українських комерційних банків і строків, на які вони надавали кредити юридичним та фізичним особам. Також значна «доларизація» операцій: реальний розрив між валютами надання кредитів та доходів, які отримують українці, що негативно впливає на фінансову стійкість комерційних банків України; слабкість юридичного захисту прав кредиторів; недостатньо ефективні стандарти надання кредитів; відставання заходів регулювання сектора і банківського нагляду від розвитку ринку. Зарубіжні інвестори під впливом кризових подій на американському і європейському фінансових ринках почали виводити свій капітал з України. Основні вітчизняні експортери переживають не кращі часи, а тому значно скоротився приплив валютної виручки в нашу державу. Всі ці чинники разом і зумовили розгортання фінансової кризи в Україні до таких масштабів [21].

Упродовж останніх років банківський сектор економіки був одним із найприбутковіших та розвивався найбільш динамічно порівняно з іншими галузями. Станом на 01.01.2008 р., власний капітал усіх банків становив 69,6 млрд. грн., а вже на 01.01.2009 - 103,2 млрд. грн., тобто зріс в 1,48 раза. Доходи банків у 2008 р. становили 104,6 млрд. грн., зокрема відсоткові доходи становили 77,5 млрд. грн. (або 74,0 % від загальних доходів), комісійні доходи - 17,6 млрд. грн. (16,8 %). Витрати банків становили 94,5 млрд. грн., зокрема відсоткові витрати - 44,5 млрд. грн. (або 47,1 % від загальних витрат), комісійні витрати - 1,9 млрд. грн. [10].

Стан активів та зобов’язань українських банків наведено у додатку Б.

До кризи банки здійснювали адекватну економічній ситуації політику. У країні був економічний бум - банки вели бізнес згідно із ситуацією. При цьому ніщо не віщувало бурі: макроекономічні прогнози 2006-2007 рр. в усьому світі й, зокрема в Україні, були позитивними. Про можливу кризу за кордоном почали активно говорити лише в першій половині 2008 р., а в Україні - ще пізніше. Фінансова криза, яка розпочалась у жовтні 2008 р., вплинула на українську банківську систему та виявила ті фундаментальні дисбаланси системи, які в умовах економічного підйому були не помітні, або ж просто ігнорувалися.

Першим проявом фінансової кризи, стала ситуація з Промінвестбанком - одним із найбільших банків України, який займав 6 місце за активами (близько 27,5 млрд. грн.). Проблеми цього банку були викликані не світовою фінансовою кризою, а фінансовим шахрайством, яке мало на меті підірвати довіру вкладників до банку. Так, люди, остерігаючись втратити власні заощадження, стояли в довгих чергах аби зняти депозити. Всього за кілька днів вкладники вилучили понад 3 млрд. грн.

Для порятунку Промінвестбанку НБУ в останніх днях вересня 2008 року відкрив кредитну лінію в розмірі 5 млрд. грн. А 7 жовтня в банку було запроваджено тимчасову адміністрацію. Але ситуація навколо Промінвестбанку спровокувала кризу довіри до банківської системи України загалом. За офіційним даними НБУ, з 1 жовтня 2008 відплив депозитів з вітчизняних банків сягнув понад 3 млрд. доларів США (близько 10% від усіх строкових депозитів). У результаті 11 жовтня 2008 року Національний банк України прийняв постанову № 319, якою передбачалася можливість надання банкам стабілізаційних кредитів, обмеження обсягів активних операцій та встановлення заборони на дострокове повернення депозитів фізичних осіб, вилучення вкладниками коштів із банків. Водночас зросли обсяги коштів, які має повертати фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Ці події зумовили підвищення у банківській системі України ризиків ліквідності й неефективності діяльності. Банки почали скорочувати штати або відправляти працівників у вимушені відпустки. За таких умов вони неспроможні відповідати за своїми зобов'язаннями. Також відбувається зміна джерел фінансування, ресурси стають дорожчими [16].

Подібні статті по економіці

Аналіз основних фінансових аспектів діяльності молокопереробного підприємства ПП Молокозавод–Олком
Базою проходження практики є ПП «Молокозавод - Олком» Метою проходження практики є вивчення основних фінансових аспектів діяльності молокопереробного підприємства. Основні завдання ...

Аналіз випуску готової продукції та її реалізації
За умов ринкової економіки господарчим суб’єктом (підприємством) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту ...

Управління основними засобами підприємства
Проблема підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей - одна з найважливіших у господарській діяльності підприємства. При вивченні значення кожного елеме ...