Облік та оцінка основних фондів

Облік основних виробничих фондів підприємства ведеться в натуральному та вартісному вираженні.

Облік основних фондів у натуральному вираженні потрібний для визначення технічного складу основних фондів. Він проводиться за даними технічних паспортів, які має кожна одиниця фондів, у цих паспортах наводиться розгорнута технічна характеристика кожного об'єкта: дата виготовлення; кількість ремонтів та модернізацій; проведена реконструкція; встановлений ступінь зносу; технічна продуктивність та ін.

Такий облік дає змогу визначити кількісний склад основних фондів за марками та видами, але він не дає можливості повністю оцінити наявність фондів підприємства, особливо коли їх багато за кількістю та видами.

Облік основних фондів у вартісному вираженні називається оцінкою.

Види вартості ОФ:

) первісна - суми, сплачені постачальникам; реєстраційні збори, ввізне мито; витрати зі страхування ризиків; витрати на встановлення, монтаж, налагодження; інші витрати, безпосередньо пов”язані з доведення ОФ до стану, в якому вони придатні для використання;

) відновлена вартість - вартість відтворення ОФ у сучасних умовах виробництва, включає результати переоцінки ОФ (індексація первісної вартості)

) залишкова вартість - різниця між первісною (відновленою) вартістю та сумою зносу;

) ліквідаційна вартість - залишкова вартість ОФ на час їх вибуття з експлуатації, спричиненого зношенням.

Первісна вартість основних фондів, Вперв., грн.:

де Вприд - ціна придбання основних фондів, грн.;

Вдост - транспортні витрати на їх доставку, грн.;

Вмонт.- витрати, пов’язані із монтажем, грн.;

Він - інші витрати, безпосередньо пов”язані із придбанням основних фондів та доведенням їх до стану придатності к експлуатації, грн.

де а - відсоток витрат на доставку основних фондів (транспортні витрати).

де в - відсоток витрат на монтаж основних фондів.

Відновлена вартість основних фондів - це вартість їх відтворення у сучасних умовах виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за теперішніми, діючими цінами. Дає змогу порівняти вартість основних фондів, уведених в експлуатацію у різні роки. Розраховується за формулою, Ввідн, грн.:

де i - індекс зростання (зменшення) ціни (показник індексації основних фондів).

Показник індексації основних фондів розраховується на основі індексу інфляції року. В Україні індексація основних фондів не проводиться, якщо індекс інфляції року менший за 110%.

Залишкова вартість основних фондів , Взал, грн.:

де Взн - вартість зносу основних фондів за час експлуатації.

Середньорічна вартість основних фондів визначається з урахуванням введення та виведення основних фондів на протязі року, Вс.р., грн.:

де ОФп.р.- вартість основних фондів на початок рокц, грн.;

åОФвв, åОФвив - сума основних фондів, введених і виведенних протягом року, грн.;

Твв - кількість місяців до кінця року, протягом яких функціонуватимуть введені основні фонди;

Твив - кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних фондів.

4. Знос та амортизація основних фондів підприємства

У процесі експлуатації ОФ піддаються зношуванню, тобто втрачають свою вартість.

Фізичне зношування - втрата споживчих властивостей, внаслідок чого вони перестають задовольнять вимогам. Відбувається внаслідок спрацювання деталей, вузлів, в процесі бездіяльності, в результаті дії зовнішнього середовища. Може бути усувне, яке ліквідується шляхом проведення ремонтів та неусувне - повна руйнація та ліквідація.

Моральне зношування - передчасне обезцінення ОФ, викликане або здешевленням відтворення ОФ (виробники ОФ підвищують продуктивність праці, що призводить до зменшення вартості нових ОФ), або використанням більш продуктивних засобів праці (поява нових, більш досконалих засобів праці).

Амортизація - перенесення вартості ОФ на вартість готової продукції з метою їх повного відновлення. Амортизаційні відрахування відносяться на витрати виробництва.

Згідно ПсБО № 7 «Основні засоби» можуть використовуватися наступні методи нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискорене зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий. Метод підприємство обирає самостійно, також самостійно встановлює термін корисного використання та ліквідаційну вартість (податковим кодексом України регулюється мінімальний термін експлуатації для основних фондів). Терміни можуть змінюватися, наприклад, якщо об’єкт модернізовано.

Подібні статті по економіці

Витрати виробництва, їх критерії та класифікація
Актуальність даного дослідження полягає в тому, що підприємства в процесі своєї діяльності, здійснюваної на основі комерційного розрахунку та самофінансування, здійснюють матеріальні і ...

Управління товарними запасами
Україна вже тривалий час знаходиться в стані глибокої економічної кризи. Об’єктивно в таких умовах найбільш вигідні галузі, в яких період обороту капіталу мінімальний. Торгівля відно ...

Аналіз економічного потенціалу підприємства та напрями підвищення ефективності його використання
Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, наявність конкретних переваг, що виступають гарантом тривалого та ефективного функціонування підприємства в ри ...