Функції та класифікація сімейних господарств

Сучасні дослідники виділяють велику кількість підходів до класифікації домогосподарств, оскільки не існує загальновизнаних критеріїв їх систематизації. Найбільш повно дане питання висвітлено у працях В. Жеребіна та О. Романова, які пропонують наступні ознаки: територіально-регіональна приналежність; дохідна, майнова та економічна характеристики; демографічні показники та соціальний статус домогосподарства тощо [5]. Проте такий підхід не є вичерпним. Адже при врахуванні, наприклад, політичних, соціальних, психологічних факторів розвитку класифікаційні чинники можуть видозмінюватися, доповнюватися, тим самим розширювати вже існуючу типологію домогосподарств.

В сучасній науковій літературі домогосподарства класифікують за низкою демографічних, територіальних, економічних та соціальних ознак [2]

Важливим чинником, який диференціює домашні господарства, є їхній розмір. Домашнє господарство, членами якого є одна шлюбна пара (чи один із батьків) з неодруженими дітьми (або без них), можна вважати простим домогосподарством.

Складне сімейне господарство складається з декількох кровно споріднених простих сімей, кожна з яких може бути повною чи непевною і включати інших родичів. Перехідним типом між простими і складними господарствами є розширені домашні господарства. Вони складаються з однієї подружньої пари і окремих близьких або/далеких родичів. Такий тип господарства необхідний переважно для виконання і значних за обсягом аграрних робіт, коли одній сім'ї не під силу здійснювати певні види господарської діяльності. Іншим важливим чинником, який диференціює домашні господарства, є тип і характер населеного пункту, в якому проживає сім'я (велике місто, містечко, село). За цим принципом домогосподарства прийнято поділяти на сільські та міські.

Залежно від виду діяльності, сільські домогосподарства, в свою чергу, поділяють на селянські фермерські господарства, деякі типи ремісничих господарств і особисті підсобні господарства. Міські домогосподарства можна класифікувати аналогічно, а саме: домогосподарства, що займаються торгівлею чи надомним бізнесом, "човникарством" чи кіосковим бізнесом, комп'ютерним бізнесом чи автоперевезеннями тощо (рис. 2.2) [10].

Рис

2.2

Класифікація сімейних господарств за видами господарювання

Беручи до уваги, основні складові підприємницького бізнесу, усі домогосподарства за видами господарювання доцільно поділяти на такі, що здійснюють: виробничу діяльність (фермерське господарство, особисте підсобне господарство, ремісниче господарство); комерційну діяльність (домогосподарства, які займаються "човниковим" бізнесом, кіосковим бізнесом, автотранспортними І перевезеннями і т.д.); фінансову діяльність (сімейні ломбарди, обмінні пункти І валюти тощо).

У державах з розвиненою ринковою економікою домашні господарства З класифікують за рівнем добробуту, виділяючи багаті, середнього достатку, бідні та маргінальні (ті, що знаходяться за межею бідності) сім'ї. На добробут домашнього господарства впливає низка демографічних, економічних, політичних, культурних, екологічних та інших чинників.

Подібні статті по економіці

Інфляція в Україні
Найефективнішим індикатором «здоров’я» економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіши ...

Виробнича програма підприємства та її обґрунтування
Темою моєї роботи є: «Виробнича програма підприємства та її обґрунтування». Актуальність теми полягає в тому,що виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в п ...

Дослідження напрямків підвищення ефективності управління системами оплати праці робітників підприємства
Залізничний транспорт є найрозвинутішим в Україні. Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує п ...