Мікроекономічна оцінка стратегії вертикальної інтеграції
Ефект монополізації показано на рис. 5.2 переміщенням функції Ц(Q) до функції . Також зменшується рівень виробництва при постійній ціні фактора - переміщення від А до С або від С1 до В. Ефект перерозподілу є наслідком переміщення функції граничних витрат завдяки зниженню ціни ресурсу. Тоді обсяг виробництва зростає: переміщення з точки А до С1 або з точки С до В.
Варто все ж підкреслити, що становище споживачів не обов'язково покращиться. Однак підприємства піклуються перш за все за свої власні інтереси, і якщо вертикальна інтеграція стратегічно для них вигідна та принесе додатковий прибуток, то вони її реалізують. До того ж виникають і додаткові джерела збільшення прибутку, а саме - можливості економії на витратах. Мова може йти про економію у вигляді ефекту від масштабу як однорідного (та й різнорідного) виробництва, так і про економію на трансакційних витратах.
Однією з важливих складових ефективності вертикальної інтеграції є те, що вона розкриває реальні умови для економії на трансакційних витратах. Р. Коуз, якому належить першість щодо введення в економічну теорію та практику терміна «трансакційні витрати», зазначає, що «…за межами фірми цінові зміни направляють виробництво, яке координується через послідовні трансакції обміну на ринку. Всередині фірми ці ринкові трансакції усунені, а роль складної ринкової структури з трансакціями обміну виконує підприємець-координатор, який і направляє виробництво» (55, с. 13-14).
Навіть не враховуючи попередніх витрат на пошуки партнерів і переговори, трансакційні витрати для певного підприємства включають:
- витрати на інформацію та комунікації в рамках певного контракту, які породжені необхідністю контролювати та забезпечувати хід його виконання;
- витрати на додаткові переговори з метою корегування контракту або реакції на дію передбачених раніше чинників;
витрати, пов'язані з іммобілізацією певних специфічних активів, які використовуються при виконанні умов контракту.
О. Уїльямсон (О. Williаmsоn) [55, с. 34-35] та представники його школи вважали, що трансакційні витрати зростають, якщо:
- відносна концентрація двох суміжних ланок є розбалансованою і кількість взаємозамінних партнерів є малою, тобто існує великий ризик опортуністичної поведінки партнера;
- специфічні активи, які підприємство повинно іммобілізувати за умовами контракту, є досить значними, тобто має місце суттєвий ризик реконверсії;
бізнесове оточення, в якому реалізується контракт, є складним і непередбачуваним, тобто є ризик керуватись інформацією, яка не відповідає дійсності.
Вертикальна інтеграція через певне заощадження трансакційних витрат дає змогу суттєво полегшити тягар цих проблем. Разом із тим, коли перед будь-яким підприємством виникає дилем: «зробити самим або віддати виробляти комусь?» обов'язковою умовою прийняття першої частини цієї дилеми є організаційне забезпечення виробництва, однією з форм якого виступає вертикальна інтеграція.
Перед тим як відповісти на поставлене запитання, необхідно в першу чергу розглянути виробничі витрати (капітальні і поточні) із витратами по придбанню цього виробу на ринку. Якщо діяльність підприємства є неспецифічною, зовнішні постачальники мають певну перевагу, оскільки залежать від попиту багатьох підприємств. Коливання попиту окремого підприємства може компенсуватись, і до того ж ці постачальники мають зиск у вигляді ефекту від масштабу. Коли діяльність підприємства стає все більш специфічною, перевага постачальників слабшає, але ніколи не зникає (рис. 5.3).
На другому етапі варто порівняти адміністративні витрати, які пов'язані з упровадженням власного виробництва, із трансакційними витратами, що обумовлені придбанням певного виробу на ринку. Різниця між ними буде позитивною і великою, якщо мова йде про звичайні, неспецифічні вироби. Зі зростанням рівня виробничої діяльності підприємства ця різниця стає негативною.
Якщо підсумувати результати цих двох порівнянь, то легко побачити, що при досягненні певного рівня унікальності діяльності підприємства (на рис. 5.3 - це точка А) вертикальна інтеграція завдає нищівного удару спеціалізації.
Подібні статті по економіці
Форми організації суспільного виробництва
Природа
не дає в готовому вигляді всього того, що необхідно для задоволення людських
потреб. Все це люди видобувають в процесі виробництва. Таким чином, виробництво
є основою життя людс ...
Аналіз діяльності ВАТ Стахановский завод феросплавов
В
ході проходження практики були пройдені такі основні етапи як:
- отримання
перепусток, інструктаж з техніки безпеки, отримання інд і виділеного завдання;
- ознайомлення
...
Шляхи підвищення прибутковості підприємства
Управлінський облік передбачає створення детальної класифікаційної схеми
витрат. Керівник або власник підприємства повинен знати, скільки буде коштувати
виробництво тієї чи іншої продукц ...