Аналіз рівня використання матеріальних ресурсів у виробництві.

Окремі показники матеріалоємності

застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировиноємність, металоємність, паливоємність, енергоємність і ін.), а також для характеристики рівня матеріалоємності окремих виробів.

Питома матеріалоємність може бути обчислена як у вартісному вираженні (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни), так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні (відношення кількості або маси витрачених матеріальних ресурсів на виробництво одного виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).

Основна увага приділяється вивченню причин зміни питомої витрати сировини на одиницю продукції і пошуку резервів її скорочення. Кількість витрачених матеріальних ресурсів на одиницю продукції

може змінитися за рахунок якості матеріалів, заміни одного виду іншим, техніки і технології виробництва, організації матеріально-технічного постачання і виробництва, кваліфікації працівників, зміни норм витрати, відходів і втрат і т.д. Ці причини встановлюються по актах про впровадження заходів, повідомлень про зміну нормативів витрат від упровадження заходів і ін.

Вартість сировини і матеріалів

залежить також від їхньої якості, внутрішньогрупової структури, ринків сировини, зростання цін на них у зв'язку з інфляцією, транспортно-заготівельних витрат і ін.

Вплив ефективності використання матеріальних ресурсів на об’єм виробництва продукції можна визначити з різним ступенем деталізації. Чинниками першого рівня є зміна суми використаних матеріальних ресурсів і ефективності їх використання:

ВП = МВ ´ МВІ, ВП = МВ / МЕ,

де МВ - витрати матеріальних ресурсів на виробництва продукції;

МВІ - матеріаловіддача.

Для розрахунку впливу чинників на об’єм випуску продукції за першою моделлю можна застосовувати методи ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносних різниць, індексні й інтегральний методи, а за другою моделлю – тільки прийом ланцюгової підстановки або інтегральний метод.

Якщо відомо через що змінилася матеріаловіддача (матеріалоємність), неважко підрахувати, як змінився випуск продукції. Для цього необхідно збільшення матеріаловіддачі за рахунок і-го чинника помножити на фактичну суму матеріальних витрат. Зміна об'єму виробництва продукції за рахунок чинників, що визначають матеріалоємність, встановлюється за допомогою прийому ланцюгової підстановки.

Одним з показників ефективності використання матеріальних ресурсів є прибуток на гривню матеріальних витрат. Підвищення його рівня позитивно характеризує роботу підприємства. У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку даного показника, виконання плану за його рівнем, провести міжгосподарські порівняння й установити чинники зміни його величини. Для цього можна використовувати наступну факторну модель:

П/МВ = (П/В)х(В/ТП)х(ТП/МВ), або

П/МВ = (П/В)х((В/ТП) : (МВ/ТП)), або

П/(ДВхМВ) = (П/В) : ((МВхДВ)/В),

де П/МВ - прибуток на гривню матеріальних витрат;

ТП/МВ – матеріаловіддача;

МВ/ТП - матеріалоємність;

МВ´ДВ - матеріальні витрати у вартості реалізованої продукції.

Задача 1.

Таблиця 1

Подібні статті по економіці

Економіко-статистичне дослідження рівня витрат за 1 гривню запущеної в обіг продукції
В умовах ринкових відносин підприємству потрібне постійне вдосконалення стратегії розвитку та ефективності виробництва, для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринку. Для досягн ...

Циклічність економічного розвитку, її природа та методи сучасного регулювання
Ринкова економіка, як відомо, прагне досягти рівноваги всіх процесів, що в ній відбуваються. Макроекономічна рівновага - це економічна рівновага на рівні держави. Для неї характерним є п ...

Шляхи підвищення прибутковості підприємства
Управлінський облік передбачає створення детальної класифікаційної схеми витрат. Керівник або власник підприємства повинен знати, скільки буде коштувати виробництво тієї чи іншої продукц ...