Аналіз рівня використання матеріальних ресурсів у виробництві.
Окремі показники матеріалоємності
застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировиноємність, металоємність, паливоємність, енергоємність і ін.), а також для характеристики рівня матеріалоємності окремих виробів.
Питома матеріалоємність може бути обчислена як у вартісному вираженні (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни), так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні (відношення кількості або маси витрачених матеріальних ресурсів на виробництво одного виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).
Основна увага приділяється вивченню причин зміни питомої витрати сировини на одиницю продукції і пошуку резервів її скорочення. Кількість витрачених матеріальних ресурсів на одиницю продукції
може змінитися за рахунок якості матеріалів, заміни одного виду іншим, техніки і технології виробництва, організації матеріально-технічного постачання і виробництва, кваліфікації працівників, зміни норм витрати, відходів і втрат і т.д. Ці причини встановлюються по актах про впровадження заходів, повідомлень про зміну нормативів витрат від упровадження заходів і ін.
Вартість сировини і матеріалів
залежить також від їхньої якості, внутрішньогрупової структури, ринків сировини, зростання цін на них у зв'язку з інфляцією, транспортно-заготівельних витрат і ін.
Вплив ефективності використання матеріальних ресурсів на об’єм виробництва продукції можна визначити з різним ступенем деталізації. Чинниками першого рівня є зміна суми використаних матеріальних ресурсів і ефективності їх використання:
ВП = МВ ´ МВІ, ВП = МВ / МЕ,
де МВ - витрати матеріальних ресурсів на виробництва продукції;
МВІ - матеріаловіддача.
Для розрахунку впливу чинників на об’єм випуску продукції за першою моделлю можна застосовувати методи ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносних різниць, індексні й інтегральний методи, а за другою моделлю – тільки прийом ланцюгової підстановки або інтегральний метод.
Якщо відомо через що змінилася матеріаловіддача (матеріалоємність), неважко підрахувати, як змінився випуск продукції. Для цього необхідно збільшення матеріаловіддачі за рахунок і-го чинника помножити на фактичну суму матеріальних витрат. Зміна об'єму виробництва продукції за рахунок чинників, що визначають матеріалоємність, встановлюється за допомогою прийому ланцюгової підстановки.
Одним з показників ефективності використання матеріальних ресурсів є прибуток на гривню матеріальних витрат. Підвищення його рівня позитивно характеризує роботу підприємства. У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку даного показника, виконання плану за його рівнем, провести міжгосподарські порівняння й установити чинники зміни його величини. Для цього можна використовувати наступну факторну модель:
П/МВ = (П/В)х(В/ТП)х(ТП/МВ), або
П/МВ = (П/В)х((В/ТП) : (МВ/ТП)), або
П/(ДВхМВ) = (П/В) : ((МВхДВ)/В),
де П/МВ - прибуток на гривню матеріальних витрат;
ТП/МВ – матеріаловіддача;
МВ/ТП - матеріалоємність;
МВ´ДВ - матеріальні витрати у вартості реалізованої продукції.
Задача 1.
Таблиця 1
Показники |
План |
Звіт |
Виконання |
Відсоток |
Запуск готової продукції в т.ч. по асортименту: |
32300 |
32500 |
200 |
0,62% |
Виріб А |
10140 |
9890 |
- 250 |
- 2,46% |
Виріб Б |
6650 |
6780 |
130 |
1,95% |
Виріб В |
11200 |
11000 |
-200 |
- 1,79% |
Виріб Г |
4310 |
4830 |
520 |
12,06% |
Реалізація готової продукції |
33100 |
32800 |
-300 |
- 0,91% |
Подібні статті по економіці
Економіка енергетики
Методичні вказівки щодо проведення лабораторних занять з дисципліни
„Економіка енергетики” для студентів спеціальності «Теплоенергетика».
Укладачі: Поліщук І.Г., к.е.н., доцент
Відповід ...
Економічна діяльність
Економічна діяльність, як центральний і визначальний елемент економічної
культури
Економічній культурі характерна кожному з елементів
економічної системи, усім видам, способам і ф ...
Інфляційні процеси в економіці України
Інфляція є одним із найтяжчих проявів макроекономічної
нестабільності. У світі немає країни, яка б у другій половині XX ст. тією чи
іншою мірою не зазнала б втрат від інфляції. Особливо ...