Проблеми соціальної політики в умовах економіки соціальної орієнтації.

Кожна соціально-економічна модель переслідує і створена для певних цілей. У германській моделі першорядну роль грає соціальна політика

, що покликана створювати більш-менш нормальні умови відтворення робочої сили (переважно висококваліфікованої ) -обставина виняткової важливості для Германії, якщо мати на увазі специфіку її розвитку і місце в міжнародному поділу праці, - і постає інструментом ослаблення соціальної напруженості, нейтралізації класових антагонізмів і конфліктів.

У германській моделі соціальна політика сприяє перетворенню суспільних відносин у дусі соціальної справедливості, зрівнянню прибутків, згладжуванню класових нерівностей і в результаті побудові нового суспільства демократичного соціалізму на базі держави добробуту.

Рівень життя у Германії вважається одним із найбільш високих у світі і у Європі. Рівень життя визначається комплексом різноманітних показників. По ВВП і споживанні на душу населення, по ступені вирівнювання прибутків, по відношенню зарплатні жінок до зарплатні чоловіків Германія займає одне з перших місць у Європі.

Відповідно до однієї із цілей германської моделі - рівності, прибутки є дуже прогресивною системою прибуткових податків. Широкий перерозподіл через систему соціального страхування сприяє значному скороченню розходжень у прибутках. У 1986 р. у Германії на 20% самих багатих родин доводилося 37, 5% прибутків, на 20% самих бідних - 12% ( для США відповідно 43, 7% і 4, 6%). Помітно скоротилася різниця в оплаті чоловіків і жінок; у 1987 середня заробітна плата жінок складала 89, 6% з зарплатні чоловіків ( для порівняння : в Італії - 84, 8%; у Великобританії - 70, 5% ; у Японії - 48, 5%).

Після тривалого зростання чистих (після відрахування податків) прибутків у повоєнний період реальні (у постійних цінах) чисті прибутки домашніх господарств у 1981-1983 скоротилися. У 1984-1989 у середньому щорічно вони росли на 2, 2%. Реальні прибутки трудящих відставали по темпах від прибутків інших прошарків населення (наприклад, пенсіонерів). У 1950 на чисті прибутки домашніх господарств доводилося 70% ВВП. До 1989 ця частка впала приблизно до 50%. Прямі податки і внески на соціальне страхування населення росли помітно скоріше оберненого потоку переказів із державного сектора домашнім господарствам.

Більш половини власності домашніх господарств припадає на матеріальну власність, а фінансові активи у вигляді рахунків у банках, облігацій, акцій і іншої вимоги складають біля 40%. На автомашини, човни й інші споживчі товари тривалого користування припадає іще 10%. Власність розподілена менш рівномірно, ніж прибутки, але за останні десятиліття була помітна тенденція до більш рівномірного розподілу. Розподіл власності у Германії більш рівномірне, ніж у більшості інших країн.

Показники життєвого рівня (на 1000 . ) у 1987

Подібні статті по економіці

Формування соціально-економічного механізму управління підприємства (за матеріалами Сільськогосподарського ТОВ Агрофірма Ольгопіль)
Актуальність теми. В результаті проведення ринкових реформ сформувалися нові, специфічні умови функціонування аграрних підприємств. Жорсткість конкурентної боротьби, насичення ринків тов ...

Аналіз діяльності ВАТ Люботинський хлібозавод
хлібозавод пшеничний номенклатура Навчально-виробнича практика на харчових підприємствах є основоположною в підготовці висококваліфікованих фахівців, адже це одна з найважливіших програм ...

Управління конкурентоспроможностю підприємства ресторанного господарства в умовах глобалізації
Актуальність теми. З розвитком ринкових відносин відбувається становлення і формування конкурентного середовища в національній економіці. Підвищення жорсткості методів та форм проявленн ...