Поняття, сутність та основні етапи еволюційного переходу економічної системи до її наступного типу

Сутність перехідної економіки. У з’ясуванні сутності перехідної економіки слід виходити з того, що проблема перехідних періодів не є новою для економічної науки. Спочатку вона виникає у зв’язку з переходом від аграрного суспільства до індустріального. Згодом до зазначеної проблеми звертаються представники марксизму у зв’язку обґрунтуванням теорії переходу від капіталізму до соціалізму.

Одним з перших, хто показав на необхідність виокремлення перехідного стану суспільства був французький економіст Сен-Симон. Він розрізняв два типи епох: органічну (нормально функціонуючу систему) і критичну (перехідну).

За сучасних умов перехідні процеси в суспільстві розглядаються у контексті трьох основних аспектів:

перехідні процеси у розвинутих капіталістичних країнах;

перехідні процеси у країнах, що розвиваються;

перехідні процеси у постсоціалістичних країнах.

Головний зміст перехідного періоду - це зміни в економіці.

Економіка, таким чином, набуває за умов перехідного періоду особливої якості, вона характеризує своєрідний «проміжний» стан суспільства. Звідси випливає і особливий характер перехідної економіки, який відрізняє її від «звичайних» економік.

Економічні системи змінюють одна одну не раптово, стрибкоподібно, а поступово.

Перехід до ринку є складним процесом, який потребує методологічного і теоретичного обґрунтування, певної системи і логіки мислення, послідовності та цілеспрямованості дій, розуміння поставленої мети і пошуку засобів її досягнення.

Сутність та основні ознаки перехідних економічних систем.

У з’ясуванні сутності перехідної економіки слід виходити з того, що проблема перехідних періодів не є новою для економічної науки. Спочатку вона виникає у зв’язку з переходом від аграрного суспільства до індустріального. Згодом до зазначеної проблеми звертаються представники марксизму у зв‘язку з обґрунтуванням теорії переходу від капіталізму до соціалізму.

Одним з перших, хто показав на необхідність виокремлення перехідного стану суспільства був французький економіст Сен-Симон. Він розрізняв два типи епох: органічну (нормально функціонуючу систему) і критичну (перехідну).

Процеси переходу від менш розвинутої економічної системи до розвинутішої мають різну тривалість, зумовлену передусім сутністю попередньої та наступної економічних систем. Перехідний період від однієї суспільно-економічної формації до іншої, які є однотипними за соціально-економічним змістом, здебільшого еволюційний, менш тривалий і руйнівний. Так, зокрема, відбувався перехід від рабовласницького до феодального, а потім від феодального до капіталістичного економічного способу виробництва. Водночас окремі складові економічної системи можуть по-різному трансформуватися у відповідні підсистеми розвинутішого економічного способу виробництва.

Значна відмінність може існувати і в процесі трансформації одного економічного укладу в інший. Наприклад, перетворення дрібнотоварного виробництва на капіталістичне відбувається шляхом відокремлення безпосередніх працівників від засобів виробництва здебільшого насильницьким методом з боку держави, як це мало місце у Великобританії під час переходу від феодалізму до капіталізму.

Перехідний період спостерігається і в межах однієї економічної системи, зокрема у процесі еволюції від менш розвинутої стадії або ступеня до розвинутіших. Так, перехід від нижчої стадії капіталізму до вищої тривав майже чотири десятиліття (розпочався в останній третині XIX ст. і закінчився на початку XX ст.). Упродовж цього періоду відбувались не істотні (докорінні), а інші якісні зміни в економічній системі, тобто якісні зміни у межах єдиної сутності. Процес трансформації постсоціалістичних країн в інші економічні системи супроводжується істотними змінами.

Економісти по-різному трактують сутність перехідної економіки. Одні автори її змістом називають перетворення усієї системи соціально-економічних відносин, другі - формування реальних ринкових відносин, треті - побудову основ постіндустріального суспільства, четверті - перехід від однієї системи координації господарського життя суспільства до іншого тощо. Неоднаково вчені тлумачать також ту економічну систему, від якої Україні потрібно переходити до наступної. Більшість дослідників називає її командно-адміністративною, окремі - планово-економічною або соціалістичним устроєм. Проте такі визначення неадекватно відображають сутність перехідної системи, оскільки в них не охоплюється цілісна економічна система.

Перехідна економіка - економічна система однієї або кількох країн у процесі їх трансформації в сутнісно новий стан шляхом проведення радикальних суспільних реформ.

Найважливішими є реформи в економіці і політиці, що зумовлено нерозривною взаємодією цих підсистем суспільних відносин. Так, основною проблемою при проведенні економічних реформ є трансформація відносин економічної власності, а при здійсненні політичних - радикальні зміни влади. У свою чергу, власність переходить у владу і навпаки. Органічну єдність економіки і політики засвідчує зміст категорії «економічна політика».

Подібні статті по економіці

Еволюція золота та його роль в сучасних умовах
Якщо на перших етапах розвитку товарного виробництва гроші існували як товар - загальний еквівалент, то гроші і зараз продовжують виконувати функцію загального еквівалента, хоч зі зміною ...

Экономическая сущность лизинга
Перехід до ринкової системи господарських відносин звалив на на­ших, необізнаних щодо безлічі форм підприємництва людей масу нових термінів, понять, підходів до ведення справ, давно вже ...

Вимір і забезпечення підвищення якості і конкурентоспроможності продукції
В умовах переходу до ринку успіх кожного конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу ступенем задоволення потреб суспільства з на ...