Позавиробничі складові економічної безпеки

де Bjj - вагомість і-гo показника для j-го контрагента.

Оцінку надійності взаємодії з усією сукупністю контрагентів Нзаг розраховують як середньоарифметичну Нj (середньозважену, якщо вагомості контрагентів істотно різняться).

Залежно від її значення можна виділити наступні рівні економічної безпеки

Нзаг = 1 - абсолютна безпека;

,75 < Нзаг < 1 - нормальна безпека;

,50 < Нзаг < 0,75 - нестабільне положення;

,25 < Нзаг < 0,50 - критичний стан;

,00 < Нзаг < 0,25 - кризовий стан [5, 165].

Екологічна складова. Характеризує екологічну захищеність навколишнього середовища і самого підприємства. Негативні впливи на економічну безпеку, що належать до даної складової: загроза здоров'ю працівників підприємства; утрата прибутку унаслідок високого рівня екологічних штрафів і платежів; зниження конкурентоспроможності підприємства і виробленої продукції; підрив іміджу підприємства.

Протидією повинна займатися служба екологічної безпеки (контроль екологічності і екологізації всіх сторін діяльності підприємства).

Рівень екологічної безпеки може бути визначений як середнє рівнів окремих факторів

де S - площа території, яку використовує підприємство; Sл - площа ушкоджень ландшафту; Sэ - площа енергетично забрудненої території; Sce - площа, зайнята під смітники; Zeд - фактична концентрація забруднюючих речовин у воді; Znp.вд - гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у воді; Zвз - фактична концентрація забруднюючих речовин у повітрі; Znр.вз - гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у повітрі; kл - коефіцієнт, що враховує ступінь ушкодження ландшафту; kэ - коефіцієнт, що враховує інтенсивність енергетичного забруднення; kce - коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у відходах; keд - коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у воді; keз - коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у повітрі.

Рівень безпеки може бути визначений у такий спосіб:

Уэ.б = 0 - абсолютна екологічна безпека;

Уэ.б < 0,25 - нормальна екологічна безпека;

,25 < Уэ.б < 0,50 - нестійкий екологічний стан;

,50 < Уэ.б < 0,75 - критичний рівень екологічної безпеки;

Уэ.б > 0,75 - екологічна криза [5, 166].

Інформаційна складова. Рівень даної складової економічної безпеки визначається часткою неповної, неточної і суперечливої інформації, яка використовується в процесі прийняття управлінських рішень.

Протидією повинна займатися інформаційно-аналітична служба спільно зі службою охорони (аналіз достовірності інформації, що надходить, збір, накопичення, систематизація і збереження інформації, захист інформації від несанкціонованого доступу, підтримка зв'язків з діловими партнерами і широкими колами громадськості).

Як показники рівня інформаційної безпеки можуть бути використані наступні коефіцієнти:

• коефіцієнт повноти інформації (Кпл) - розраховується як відношення обсягу інформації, що є в розпорядженні особи, яка приймає рішення (ОПР), і обсягу інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення;

• коефіцієнт точності інформації (Кт) - розраховується як відношення обсягу релевантної інформації до загального обсягу наявної в розпорядженні ОПР інформації;

• коефіцієнт суперечливості інформації (Кпр) - розраховується як відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації [5, 167].

Обсяг інформації може бути розрахований у сторінках формату А4, кількості символів тексту, Кбайт, Мбайт тощо.

Подібні статті по економіці

Фондовая биржа, как элемент рыночной инфраструктуры
Ринок цінних паперів. Фіктивний капітал. Випущені акціонерними товариствами акції й облігації поступають в обіг, створюючи ринок цінних паперів. Про масштаби цього ринку свідчить то ...

Ефективність використання матеріальних ресурсів на підприємстві ТОВ Гіпрон
В сучасних умовах господарювання економіка України потребує глибоких і структурних зрушень. В цих умовах центр економічної діяльності переміщується до основної ланки всієї економіки п ...

Франчайзинг як засіб мінімізації підприємницьких ризиків
Актуальність теми. Для української економіки питання розвитку підприємництва вирішується протягом двох десятиліть, проте ще і досі не втратило своєї актуальності. Постійні спроби зблизит ...