Динаміка валютного курсу

Валютний курс - співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій.

Як будь-яка ціна, валютний курс відхиляється від вартісної основи - паритету купівельної спроможності валют - під впливом попиту та пропозиції валюти. Співвідношення такого попиту та пропозиції залежить від багатьох чинників, які відображають зв'язок валютного курсу з іншими економічними категоріями - вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом та ін.

Рис.14. Динаміка курсів долара США за останні 360 діб

Рис.15. Динаміка курсів євро за останні 360 днів

Рис.16. Динаміка готівкового курсу рубля Росії за останні 360 днів

Висновки до розділу 3

Отже проаналізувавши офіційні статистичні дані ми дійшли до висновку що інфляційні процеси в Україні були викликані декількома факторами, а саме:; різким зростанням попиту на сировинні матеріали; а також здорожченням нафти на світовому ринку. Так як Україна є надзвичайно енерго- і матеріалозеложною країною, то фактор здороження нафти і зростання попиту на сировину не міг позитивно позначитись на економічних показниках нашої країни.

Хоча зростання цін на продовольчі товари з високим ступенем оброблення, що є найбільш вагомою складовою базової інфляції, знизилося до 2.3% у річному вимірі. Основним фактором цього залишалося падіння цін на сирі продукти (на 3.8% за останні 12 місяців). Сукупний попит залишається нижчим, ніж потенційний. Це продовжує стримуючим чином впливати на базову інфляцію.

Базова інфляція в річному вимірі уповільнюється вже 14 місяців поспіль (до 1.1% у жовтні), а річна зміна небазового ІСЦ протягом останніх трьох кварталів становить від’ємне значення (-1.2% за станом на кінець жовтня).

Все це і навіть той факт, що рівень інфляції в Україні був найнижчим серед усіх країн СНД, все ж не дозволяє нам говорити про остаточне одужання нашої економіки. Не слід забувати про те, що даний результат перш за все був досягнутий через фінансову допомогу МВФ, що, в свою чергу, призвело до збільшення державного боргу.

Висновки

Інфляція є макроекономічним явищем, оскільки і причини його виникнення і наслідки пов’язані зі змінами, що стосуються загальної економічної рівноваги. Найпоширенішим є розуміння інфляції як такої ситуації в економіці, за якої кількість грошей в обігу перевищує потребу в них, зумовлену грошовою оцінкою товарної маси. Наслідком такої невідповідності грошової маси сукупній ціні товарів є знецінення грошової одиниці й загальне підвищення цін на товари та послуги.нфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих краiн свiту i с основною проблемою в тих краiнах, що розвиваються. У станi iнфляцiйноi нестабiльностi орiснтацiя лише на регулювання з боку спiввiдношення “попит-пропозицiя” може призвести до затяжних криз з повiльним перiодом стабiлiзацii i оздоровлення економiки. Незважаючи на дiю ринкових законiв, держава не вiдмовлясться вiд впливу на цiни, суттево посилюючи його в кризовi для нацiональноi економiки перiоди.

Вихiд з кризового стану для економiки будь-якоi краiни мiстить два основних елементи. По-перше, приборкання iнфляцii та, по-друге, припинення падiння виробництва. Однак ключовим моментом с саме вирiшення питання iнфляцii, оскiльки це-нацважливiша умова для поновлення iнвестицiйноi активностi, що, в свою чергу, має забеспечити вiдродження виробництва.

Аналіз економічного стану України показав, що динаміка ВВП характеризувалась нерівномірним розвитком Найбільш значний внесок у збільшення ВВП внесли торгівля і агропромисловий комплекс, питома вага яких у ВВП сукупно складає 10%. Зокрема, приріст сільського господарства за вказаний період склав 24,4% Поліпшення зборів податків виступає як ще один позитивний чинник, який дозволив збільшити зростання ВВП. Експорт і імпорт зараз знаходяться на історичному максимумі. Тому і податків збирається більше. Найвищі темпи зростання в Україні демонструють торгівля (11,8%), переробна промисловість (8,4%) і транспорт (8,4%). У той же час найбільше зниження спостерігається в будівництві (-4,8%).

Одним з факторів стримування споживчого попиту було зростання депозитів фізичних осіб у банках в умовах зниження споживчого кредитування, що разом з підвищенням попиту на іноземну валюту сприяло абсорбуванню гривневої ліквідності на готівковому ринку (річні темпи зростання готівки поза банками знизилися до 3.5%).

Незначне пом’якшення бюджетної політики в III кварталі (дефіцит зведеного бюджету за січень - вересень зріс до 21.3 млрд. грн.) створило додатковий інфляційний тиск.

Подібні статті по економіці

Економіко-статистичне дослідження рівня витрат за 1 гривню запущеної в обіг продукції
В умовах ринкових відносин підприємству потрібне постійне вдосконалення стратегії розвитку та ефективності виробництва, для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринку. Для досягн ...

Асоціація як форма організації об’єднань підприємств
асоціація господарський об’єднання Як правило, одним із перших питань, що постає під час створення об’єднань підприємців (далі - асоціацій), є вибір їхньої організаційно-правової форми і ...

Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
Перетворення планово-директивної економіки у відкриту ринкову пов'язано сьогодні з вирішенням ряду актуальних проблем: заміною старої господарської структури, реструктуризацією пром ...