Напрямки зниження витрат підприємства

Перехід економіки на інтенсивний шлях розвитку, орієнтація господарського механізму на економію і бережливість викликають необхідність створення нових організаційних форм пошуку найбільш ефективних напрямків планомірного зниження матеріаломісткості виробництва і раціонального використання матеріальних ресурсів.

Заключним етапом аналізу собівартості є загальний підрахунок невикористаних резервів, зменшення витрат і можливості підвищення рентабельності діяльності підприємства за рахунок мобілізації цих резервів.

Особливістю резервів зниження собівартості є їх комплексний характер, оскільки в них відбиваються використання всіх ресурсів підприємства - трудових, матеріальних і грошових.

Резервами зниження собівартості є лише ті, які створюють реальну економію засобів. До них відносять:

скорочення затрат матеріалів на одиницю продукції;

випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання заробітної плати;

впровадження використання передової техніки і технології;

покращання використання обладнання, скорочення затрат на його утримання і експлуатацію.

економне використання предметів праці

скорочення витрат від браку

зниження внутрішньовиробничих витрат.

До резервів зниження собівартості не відносять фактори, які зв’язані з асортиментом і структурою випущеної продукції, зміною оптових цін на матеріали, ставок обов’язкових відрахувань і тарифів.

Резерви зниження собівартості а аналізі потрібно розглядати в двох взаємозв’язаних аспектах: за видами затрат і характером їх використання.

За видами затрат резерви поділяються на групи, пов’язані з економією матеріальних цінностей, транспортно - заготівельних витрат, заробітної плати на одиницю продукції, зниженню і запобіганню браку, витрат на обслуговування і управління виробництвом на одиницю продукції.

По фактору використання резерви, пов’язані з удосконаленням технології виробництва, оснований модернізацією обладнання, покращання організації виробництва, праці і управління.

В числі найважливіших напрямків роботи по економії матеріальних ресурсів можна виділити наступні:

- зниження матеріаломісткості продукції;

- збільшення випуску готової продукції;

- зменшення і ліквідація витрат;

- використання вторинних ресурсів і відходів.

Напрямки економії матеріальних ресурсів показують за рахунок яких заходів можна реалізувати ту чи іншу економію ресурсів.

Таким чином, джерела економії - це потенційні матеріальні ресурси, обсяг котрих потрібно і можна кількісно оцінити.

По початковій класифікації джерел економії матеріальних ресурсів виділяють два диви економії: пряма і побічна.

Пряма економія матеріальних ресурсів - це скорочення затрат на одиницю продукції. Утворюється безпосередньо в виробничому процесі.

Побічна може бути отримана як в сфері виробництва, так і в сфері обігу. Вона утворюється поза виробничим процесом за рахунок раціонального розміщення і зберігання виробничих і товарних запасів, використання ресурсів вторинної сировини.

Основні групи джерел прямої економії:

цільове використання технології виробництва, направлене на економію матеріальних ресурсів (розробка раціональних способів розкрою листового металу, впровадження економічних профілів прокату, широке застосування зварних конструкцій);

підвищення якості сировини;

зменшення витрат і відходів.

Групи джерел побічної економії:

заготовка і раціональне використання вторинних ресурсів та штучних;

зменшення витрат матеріальних ресурсів та їх транспортування.

Основне значення в оцінці можливих резервів економії матеріальних ресурсів відіграє аналіз їх використання, так як лише на його основі можна зробити висновки про можливі резерви економії матеріальних ресурсів на даному підприємстві за аналізований період.

Розрахунок можливих факторів зниження собівартості

ліквідація перевищення прямих матеріальних витрат на виготовлення продукції

ліквідація непродуктивних виплат заробітної плати основним виробничим робітникам

доведення до планових розмірів витрат на утримання й експлуатацію устаткування

ліквідація понадпланових і непродуктивних виплат у складі загальногосподарських витрат

те саме у складі загальновиробничих витрат

втрати від браку

Мобілізація резервів зниження собівартості продукції що, як показує аналіз, є у розпорядження підприємства, забезпечує:

а) зниження рівня витрат на 1 гривню товарної продукції;

б) підвищення рентабельності продукції ;

Для більш точного розрахунку економії електроенергії потрібно встановлювати лічильники в кожному цеху і в кожному підрозділі.

Подібні статті по економіці

Виробнича програма підприємства та її обґрунтування
Темою моєї роботи є: «Виробнича програма підприємства та її обґрунтування». Актуальність теми полягає в тому,що виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в п ...

Формування стратегії розвитку та її реалізація на підприємстві харчової промисловості
Сучасний етап розвитку економіки України характеризується докорінною зміною умов функціонування організації, що обумовлюється підвищенням рівня мобільності зовнішніх чинників та посилен ...

Формування і реалізація державної політики зайнятості в сучасних умовах на прикладі Харківського регіону
Актуальність теми дослідження. На етапі трансформування економіки України в ринкову проблеми формування ринку праці набувають статусу першочергових. У зв`язку з цим виникає необхідність ...