Порівняння особливостей технологічних парків світу

Згідно з цим законом, трьом технопаркам: «Інститут електро зварювання ім. Є. О. Патона», «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка і сенсорна техніка» (м. Київ), «Інститут монокристалів» (м. Харків), їхнім учасникам, дочірнім та спільним підприємствам надається терміном на 15 років спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності. Він діє лише в разі вико нання інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними на прямами діяльності кожного з технопарків протягом перших п'яти років від дати реєстрації проектів, але в межах визначеного терміну дії спеціального режиму, який передбачає встановлення пільг на по даток з прибутку та ПДВ, валютних та митних пільг, надання держа вних гарантій для залучення кредитів іноземних інвесторів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2000 № 1018 визначено порядок зарахування сум податків на спеціальні рахунки та їх використання технопарком. Учасники, дочірні та спе ціальні підприємства технопарку перераховують на відкриті ними в установах банків спеціальні рахунки 50 % від сум ПДВ за операція ми з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язани ми з виконанням пріоритетних проектів, і сум податку з прибутку, одержаних від виконання зазначених проектів. Решта 50 % згаданих сум перераховується ними на спеціальні рахунки технопарків, до складу яких вони входять.

Згідно зі змінами до цього Закону, у 2002 р. в Україні було зареє стровано ще п'ять технологічних парків: «Вуглемаш» (м. Донецьк) та київські технопарки «Інститут технічної теплофізики», «Інтелектуа льні інформаційні технології», «Укрінфотех», «Перспектива» (Націо нальний технічний університет «КПІ»).

Прийнято ряд нормативно-правових актів, що конкретизують положення Закону, функціонує Комісія з організації діяльності тех нологічних парків та інноваційних структур інших типів на чолі з віце-прем'єр-міністром як постійно діючий орган Уряду.

Поки що реальні результати діяльності демонструють перші чо тири технопарки (тобто створені у 1999 р. і «Вуглемаш»).

Так, за 2000-2002 pp. кількість інноваційних та інвестиційних проектів, що реалізувалися в межах цих технопарків, зросла вчетверо (з 16 до 64), залучено майже 67,5 млн грн. інвестицій для їх виконання.

У 2002 р. порівняно з 2001-м виробництво інноваційної продук ції збільшилося на 56 % і досягло 29,3 млн грн., вироблено 56 видів

конкурентоспроможної інноваційної продукції (+19% до 2001 p.), перераховано платежів у державні й місцеві бюджети, державні цільові фонди на 8,4 млн грн. (на 16 % більше, ніж у 2001 р.) [20].

Та разом із тим технопарки України ще не стали регіональними центрами розвитку інноваційної діяльності. Шість із них зареєстро вано в Києві, по одному - у Харкові та Донецьку. Більшість технопарків не виконують функцій сприяння створення підприємницьких інноваційних структур ринкового типу. Лише при технопарку «Ін ститут монокристалів» працює інкубатор «Харківські технології». У рамках цього співробітництва інкубатор проводить регулярні учбо во-методичні семінари, видає методичні посібники для виконавців проектів, розробляє бізнес-плани інноваційних проектів потенцій них учасників технопарку, в окремих випадках фінансує початкову стадію реалізації проектів. Як видно із переліку, комплекс цих по слуг ще далекий від тих, що надаються в технопарках зарубіжних країн для «вирощування» нових МІП, проте в інших технопарках і ці послуги не надаються.

В цілому по Україні створення інших інноваційних структур, особливо бізнес-інкубаторів, не маючи відповідної законодавчої підтримки, в останні роки уповільнилося.

Слід відзначити, що істотну підтримку активізації інноваційно го підприємництва в Україні надала, починаючи з 1997 p., американо-українська програма розвитку бізнес-інкубаторів, яку фінансує уряд СІЛА через Агентство з міжнародного розвитку (USAID). У 1998 р. за підтримкою Міжнародного фонду соціальних адоптацій і Асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів Польщі було організовано Українську асоціацію бізнес-інкубаторів та інновацій них центрів.

За фінансової підтримки міжнародних організацій було створе но вже згаданий інкубатор (центр) «Харківські технології», Центр розвитку інновацій у Києві, інноваційний бізнес-інкубатор у Білій Церкві. Останній створено на кшталт класичних БІ. Він має семипо верхову будівлю у 2,4 тис. м2. Ним надано допомогу у становленні й розвитку 62 малим фірмам, у яких працюють понад 200 осіб, навче но за програмами підприємницької діяльності понад 800

За офіційними даними, членами згаданої асоціації є 50 інкуба торів бізнесу. Проте після закінчення фінансування за міжнародними програмами без державної підтримки діяльність багатьох подіб но структур або згорталася, або ж ставала комерційною. Тому ук раїнські БІ та інноваційні центри у більшості своїй виконують роль консалтингових фірм, а не структур підтримки інноваційної діяль ності. Наразі мають достатню площу для фірм клієнтів і здійснюють інкубаційну діяльність не більше 6-7 БІ, з них лише половина зай мається підтримкою високотехнологічного підприємництва

Подібні статті по економіці

Український державний центр транспортного сервісу Ліски
Залізничний транспорт є однією з важливих галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв’язки і потребує населення у перевезеннях. Діяльність за ...

Аналіз товарних запасів в магазині
Становлення ринкових відносин в Україні характеризується динамічною зміною економічної ситуації, зростаючою невизначеністю розвитку складових господарської системи. Сьогодні мало не всі ...

Вугільна промисловість України
Вугільна промисловість України є однією із складових її енергетичної безпеки, має глибокі традиції і розвинуту інфраструктуру вуглевидобутку та вуглепереробки. Значні запаси сировини заб ...