Забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Ефективність виробництва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях. Під економічною ефективністю управління виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Процес виробництва на будь - якому підприємстві здійснюється при визначеній взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу (робочої сили), засобів праці й предметів праці.

Ефективність виробництва (продуктивність системи) має поліморфне визначення й застосування для аналітичних оцінок і управлінських вирішень. Ефективність виробництва являє собою комплексне відображення кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу (у зарубіжних країнах із розвитою ринковою економікою для окреслення результативності господарювання використовують інший термін - продуктивність системи виробництва й обслуговування, під якою розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) при виробництві різноманітних товарів і послуг.

Суть проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю трудових, матеріальних і фінансових ресурсів домагатися істотного збільшення обсягу виробництва продукції. Це, у кінцевому рахунку, означає підвищення продуктивності суспільної праці, що і є критерієм підвищення управління ефективністю виробництва. Підприємство може і повинне постійно контролювати процес використання внутрішніх факторів шляхом розробки послідовного здійснення власної програми підвищення управління ефективністю виробництва.

Хлібопекарська промисловість знаходиться в конкурентному середовищі, в якому паралельно працюють підприємницькі структури, а відсутність в Україні хлібопекарського обладнання європейського рівня не дозволяє виробляти продукцію відповідної якості. Але з розвитком ринкових відносин виникла велика кількість пекарень, відроджується домашнє хлібопечення.

ПП «Каравай» - це юридична особа, заснована на власності окремого громадянина (в т. ч. нерезидента) з правом найму робочої сили. Згідно штатного розпису підприємства кількість працівників становить 34 особи.

ПП «Каравай» виробляє хлібні вироби двох видів: хліб чорний, хліб білий. Продтоварні магазини, дрібні фірми, різні підприємці та фізичні особи, що займаються продажем хліба є покупцями хлібних виробів ПП «Каравай». Товариство виготовляє хлібні вироби високої якості і високим рівнем санітарії, тому вони користуються попитом у населення міста Житомира і Житомирської області. Підприємство на власному транспорті розвозить хлібні вироби покупцям чотири рази на добу. Основними ринками збуту продукції є торгівельна мережа м. Житомира та райони області: Житомирський, Дзержинський, Коростишівський, Володарськ - Волинський, Черняхівський.

Обсяги господарювання підприємства мають тенденцію до зростання за всіма видами хлібобулочної продукції: на 735,5 т (2,98 %). Найбільш продаваємим є білий хліб, на цей хліб приходиться 4,24 %, всього обсягу господарювання.

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найзагальніших показників, які всебічно характеризують фінансовий стан підприємства. Так, як різні види оборотних активів володіють різним ступенем ліквідності, розраховується декілька коефіцієнтів ліквідності. Коефіцієнт покриття за 2011 р. має високе значення: на одну гривню короткострокових зобов’язань приходиться 0,48 грн. оборотних кошті - товариство має можливість покрити всі кредиторську заборгованість та ще залишити частину коштів в резерві. Коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює частці від ділення цієї частини оборотних активів на суму короткострокових зобов’язань підприємства. Нормативне значення цього показника в межах 0,5. Коефіцієнт має значення у 2011 році 0,29, що на 0,23 менше, ніж у 2009 р.

Коефіцієнт фінансової залежності показує, яка сума загальної вартості активів підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Чим менше значення коефіцієнта, чим ближче він до 1,0 тим менша фінансова залежність підприємства від зовнішніх джерел. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Коефіцієнт фінансової залежності у 2011 р. становить 2,64 грн., що в 2,98 раз менше, ніж у 2009 р., відповідно, спостерігається покращення ситуації та зменшення боргів у підприємства.

Подібні статті по економіці

Житлове будівництво в Україні
Проблема забезпечення населення житлом, як на початку 90-х років XX ст. так і нині, належить до найгостріших соціально-економічних проблем в Україні. Наша країна має потребу у функціону ...

Фінансування інноваційних проектів через мережу інноваційних фондів
Економічна криза в Україні призвела до того, що вітчизняна наука переживає надзвичайно складні часи (бюджет Академії наук скоротився на 85% минулого рівня). Проте навіть в такий скла ...

Центральний банк і монетарна політика
Гроші - важливий елемент ринкової системи господарства, і стабільність грошової системи держави - обов’язкова умова нормального функціювання всієї національної економіки. Розлад гро ...