Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
для синтетичного обліку виробничих витрат використовується один рахунок "Виробництво"; аналітичний облік здійснюється за кожним окремим замовленням;
незавершене виробництво визначається сумою фактичних витрат за кожним незавершеним замовленням.
Калькулювання за замовленнями передбачає визначення фактичної собівартості одиниці готової продукції (робіт, послуг) шляхом ділення загальної суми виробничих витрат, понесених з моменту початку робіт по замовленню, на кількість одиниць готової продукції, виготовлених за замовленням.
Система обліку витрат за процесами застосовується в галузях з масовим і серійним виробництвом, технологічний цикл виготовлення продукції яких складається із окремих виробничих стадій (процесів, операцій, фаз), що можуть здійснюватися послідовно або паралельно (в хімічній, нафтопереробній, металургійній, фармацевтичній, вугільний, харчовій, легкій промисловості). В такій ситуації доцільніше вести облік витрат, пов'язаних з виготовленням продукції за певний проміжок часу, а не намагатися віднести їх до певного виду продукту чи замовлення підприємства.
Характерні особливості попроцесного методу обліку витрат:
організація синтетичного обліку з виділенням декількох рахунків основного виробництва (в розрізі окремих виробничих підрозділів);
локалізація виробничих витрат по кожному виду готової продукції за календарний період;
визначення обсягів незавершеного виробництва на підставі собівартості еквівалентної одиниці готової продукції;
накопичення собівартості готової продукції при переході від процесу до процесу (від підрозділу до підрозділу).
Калькулювання за процесами передбачає визначення фактичної собівартості одиниці готової продукції шляхом ділення загальної суми виробничих витрат, понесених виробничим підрозділом за звітний період (місяць), на кількість виробів, виготовлених за цей проміжок часу.
Системи обліку та калькулювання собівартості за повними і неповними витратами
В зарубіжних країнах при класифікації систем обліку витрат підприємства за повнотою їх включення до складу собівартості готової продукції виділяють традиційну систему обліку повних витрат, покликану задовольняти потреби стратегічного управління, та систему обліку неповних (змінних, обмежених) витрат, орієнтовану на задоволення потреб оперативного управління [13, с.42].
Загальною рисою обох систем є визнання адміністративних витрат, витрат на збут та інших витрат як витрат звітного періоду, що передбачає їх відшкодування за рахунок прибутку підприємства. Принципова ж відмінність між системою обліку неповних витрат і системою обліку повних витрат полягає у відношенні до постійних загальновиробничих витрат.
Так, система обліку повних витрат, основана на розподілі витрат на прямі та непрямі, передбачає включення до собівартості продукції усіх виробничих витрат- як змінних, так і постійних. Відповідно, всі виробничі витрати розподіляються між виробами і включаються у собівартість незавершеного виробництва та готової продукції. Цс підтверджує, що система обліку повних витрат здебільшого орієнтована на виробництво, а її принципи обліку сприяють відображенню технологічних аспектів виробничого процесу. Вони повною мірою проявилися у методах обліку і калькулювання за замовленнями та процесами.
Система обліку неповних витрат, навпаки, більше орієнтується на процес реалізації, а її принципи відповідають потребам дослідження ринку. Вона основана на класифікації витрат за ступенем впливу обсягів діяльності підприємства і передбачає включення до собівартості продукції лише змінних виробничих витрат.
Подібні статті по економіці
Дефекти ринку та механізми їх усунення
З давніх часів існування людства ринок визначався як місце торгівлі
товарами. Він і зараз існує у вигляді колгоспних ринків, де реалізуються,
головним чином, продукти харчування. Є й реч ...
Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі
Темою, обраною для розгляду в даній роботі
є антимонопольне регулювання в корпоративному секторі.
На сьогодні для економіки України висвітлення
даного аспекту являється надзвичайно ак ...
Державне регулювання зайнятості
Терно́пільська о́бласть - адміністративно-територіальна одиниця України з центром у
місті Тернопіль. В історичному відношенні охоплює східну частину Галичини,
частину Західного ...