Зміст, сутність, функції та теорії заробітної плати

Важливим засобом мотивації і стимулювання високоефективної трудової діяльності персоналу є доходи. Вони являють собою винагороду чи заробітну плату, одержувану працівниками за надання своєї робочої сили. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці» - заробітна плата - це винагорода обчислюється як правило в грошовому виразі, яку згідно трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата - частина фонду індивідуального споживання матеріальних благ і послуг, що надходять працівникам відповідно до кількості і результативністю праці (внеском у результати праці колективу). Заробітна плата являє собою суму грошових виплат і вартість натуральної оплати праці за роботу, яка виконана згідно трудового договору (контракту). Зустрічається з поняттям «заробітна плата», таке поняття як «оплата праці». Це рівноцінні поняття, але певна різниця існує. Заробітна плата обмежується виплатами з фонду заробітної плати. Але так само мають місце заохочувальні виплати, які пов'язані з трудовими витратами (наприклад, премії за створення і введення нової техніки, висока якість продукції тощо). Їх джерелами є не фонд заробітної плати, а прибуток підприємства або засоби спеціального призначення. Основою заробітної плати є ціна праці як фактора виробництва, яка зводиться до його граничної продуктивності. Згідно з цими положеннями працівник повинен створити таку величину продукту за вартістю, яка дозволить відшкодувати йому заробітну плату, витрати всіх ресурсів і отримати прирощення вартості у вигляді прибутку. З міркувань випливає, що заробітна плата знаходиться в прямій залежності від ефективності праці працівника. В умовах розвитку ринкових відносин певна увага приділялася формуванню механізму ринкового регулювання заробітної плати, який повинен включати в себе наступні ланки: багаторівневу колективно-договірну систему, в якій повинні бути відображені вимоги ринку праці до ціни робочої сили; податкову систему регулювання доходів кожного працівника, покликану забезпечити участь усіх громадян у задоволенні загальнодержавних і регіональних потреб; систему мінімальних державних гарантій у сфері оплати праці; інформаційну систему, що дає працівникам і роботодавцям об'єктивне і повне уявлення про ціну робочої сили за професіями, розрядами, територіям, галузям економіки тощо. Триває робота по створенню механізму регулювання заробітної плати як ціни робочої сили, який повинен забезпечити оптимальне поєднання інтересів роботодавців і працівників при активній ролі держави.

Роль і значення заробітної плати, як соціально-економічної категорії, різні для працівника і роботодавця. Для працівника заробітна плата є основною статтею його доходу, засобом підвищення добробуту як його самого, так і членів сім'ї. З цього стає очевидним, що заробітна плата виконує стимулюючу роль у справі підвищення результатів праці та забезпечення на цій основі зростання одержуваного винагороди. Для роботодавця заробітна плата працівника являє собою витрати на виробництво. Тому ці витрати роботодавець прагне мінімізувати, особливо в розрахунку на одиницю виробу.

Розглядаючи питання реформування заробітної плати, необхідно звернути увагу на ряд нових особливостей в її характеристиці як економічної категорії. У ній знаходять відображення багато економічні відносини. В адміністративно-командній економіці виділяли дві функції заробітної плати - відтворювальну і стимулюючу. В умовах розвитку ринкових відносин виділяють ще одну функцію - регулюючу. Це випливає з того, що на ринку праці попит впливає на рівень заробітної плати, а від останньої залежать ціни на товари і послуги. В даний час особливе значення має здійснення всіх трьох функцій. Це відповідає інтересам всіх трьох суб'єктів, що діють в ринковій економіці - працівники, роботодавці і держава. Аналіз економічних відносин, які виражає заробітна плата, дозволяє зробити висновок і про те, що носієм відтворювальної функції виступає працівник, стимулюючої - роботодавець і регулюючої - держава. Усвідомленню цих положень на практиці заважають старі підходи до організації заробітної плати. Навряд чи слід окремі елементи заробітної плати пов'язувати з різними фондами і джерелами їх формування, оскільки вони гальмують розвиток відносин між працівниками, роботодавцями і державою. Тим часом в ринковій економіці первинні умови оплати - система ставок, окладів, норм трудових витрат, форми і системи заробітної плати, гарантійні та компенсаційні виплати, ті чи інші пільги. Саме ці елементи в сукупності становлять витрати роботодавця на оплату праці. Тому представляти їх у вигляді фонду зарплати, фонду заохочення недоцільно. Ці фонди викривляють сформовані відносини.

Подібні статті по економіці

Циклічність економічного розвитку, її природа та методи сучасного регулювання
Ринкова економіка, як відомо, прагне досягти рівноваги всіх процесів, що в ній відбуваються. Макроекономічна рівновага - це економічна рівновага на рівні держави. Для неї характерним є п ...

Економіка сім'ї теоретичний аспект
Cкладність і суперечливість просування економіки України шляхом ринкових реформ значною мірою пов'язані з недооцінкою загальної ролі сектора сімейної економіки у формуванні ринкової сист ...

Формування прибутку промислового підприємництва
В Україні відбуваються глибокі економічні перерви, обумовлені поверненням країни в річище загальних процесів світового розвитку. Йде корінна ламка старого механізму керування економікою, ...