Основні заходи підвищення рівня боргової безпеки України

Значне використання запозичень протягом двох - трьох років створює фінансову піраміду, що зумовлює фінансовий крах усієї системи. Взагалі, про наростаючу кризу зовнішнього боргу будь-якої держави свідчить збільшення його співвідношення з ВВП, обсягом експорту, співвідношення імпорту до чистих золотовалютних резервів. У світовій практиці вважається прийнятним, якщо зростання державного боргу за рік не перевищує річного обсягу державних капіталовкладень. Для країн, які увійшли до "зони евро" річний дефіцит бюджету не має перевищувати 3% ВВП, що загалом відповідає частці державних капіталовкладень у ВВП*44.

Загрозою, пов'язаною зі збільшенням державних боргів, є те, що від реальної економіки відволікаються значні кошти, що спрямовуються на обслуговування і погашення цих боргів. Якщо загальний обсяг зовнішнього державного боргу вищий ніж загальноприйняті межі, це призводить до зменшення темпів економічного зростання, зростання бюджетного дефіциту, підвищення рівня інфляції, офіційного валютного курсу і, як наслідок, до падіння фінансової безпеки, втрати фінансової незалежності. Надмірне збільшення боргів держави спонукає до реструктуризації, що викликає недовіру до неї з боку інших держав і міжнародних фінансових інститутів.

До заходів підвищення боргової безпеки належать такі дії:-

удосконалення законодавчого забезпечення формування внутрішньої та зовнішньої заборгованості;

- узгодженість зі стратегією економічного розвитку, прогнозом ВВП, платіжного балансу, резервів НБУ;

поліпшення процесів формування, обліку, обслуговування та контролю державних запозичень;

розробка системи індикаторів щодо стану сукупного державного боргу;

визначення оптимального обсягу заборгованості, яка б задовольняла потреби держави та спонукала до підвищення соціально-економічного розвитку;

переведення частини заборгованості у державні цінні папери;

встановлення єдиних стандартів розкриття інформації про державний борг для звітування про обсяги всіх складових державного прямого та умовного боргів;

проведення скоординованої політики співвідношення між зовнішніми і внутрішніми запозиченнями;

розробка механізму контролю за дотриманням річного ліміту зовнішніх запозичень і граничного розміру зовнішнього державного боргу, включаючи міжнародні запозичення державними органами місцевого самоврядування;

запровадження зваженої системи управління державним боргом, за допомогою якої приймалися б рішення залежно від ситуації, що склалася у фінансовій сфері.

ВИСНОВКИ

Україна, як новостворена європейська держава, впродовж 2008-2012 років є однією з тих країн, що найбільше постраждали від наслідків світової фінансової кризи, результати якої проявилися насамперед у падінні обсягів промислового виробництва та погіршенні соціальних параметрів. Зростання рівня боргового навантаження є суттєвим ризиком для економіки України, що потребує виважених та продуманих рішень з боку провідних фінансових інституцій та державних органів. На сьогодні Україна ще має певний запас міцності для подолання кризових явищ в економіці, проте для цього необхідно стимулювати економічне зростання за допомогою інноваційної та інвестиційної моделі розвитку, що можливо лише за ефективних структурних перетворень та довгострокової економічної політики.

Хоча наявність державного боргу у країні має позитивний ефект, існують також і негативні наслідки цього явища, такі як вивіз ресурсів із країни (за рахунок майбутніх платежів по кредитам), потреба у реструктуризації боргу та отримання нових позик, щоб перекрити старі, що веде до постійного збільшення розміру державного боргу та нестабільності національної економіки.

Подібні статті по економіці

Трудовий потенціал України
В усі часи економісти різних поглядів, шкіл і напрямів визнавали, що праця є одним із найголовніших факторів економічного розвитку. Недвозначно на це натякає християнська заповідь: &quo ...

Заходи по удосконаленню організації підготовки виробництва на підприємстві
Прибуток є спонукальним мотивом і джерелом діяльності підприємства. Підприємство приводить у рух усі виробничі фактори - капітал, працю, природні ресурси - для створення продукту, його н ...

Цикли Кондрат'єва
Відомо декілька типів економічних циклів, які іно­ді називають хвилями. Їх важко виділиті з-за великої кількості їх показників, з-за часової pозмитості гpаниць між ними. Так звані довгі ...