Історичні форми власності

Спочатку відносини власності виступали у формі певних історичних звичаїв. З виникненням держави стали розроблятися юридичні закони, котрі визначали, за якими правовими нормами привласнюється і розподіляється суспільне багатство між різними суб'єктами (окремими громадянами, суспільними групами, класами, державою) [7, c. 254]

Отже, відносини власності втілюються, насамперед, у певних юридичних нормативних актах.

Ст. 2. Закону України "Про власність" так трактує право власності: "право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном". [1]

Але власність - це не лише юридична, а в першу чергу економічна категорія.

Причому останній чинник є визначальним: саме економічні відносини власності детермінують їхню юридичну форму. Взаємозв'язок тут такий: економічні відносини - базисні, юридичні - надбудовні.

Власність з економічної точки зору є складною системою економічних відносин, які існують у виробництві.

Ця система включає у себе такі групи:

а) відносини з приводу привласнення факторів виробництва і його результатів;

б) відносини з приводу господарського використання майна;

в) економічні форми реалізації відносин власності.

Речовий зміст власності становлять переважно матеріальні блага - предмети природи або продукти людської праці. Проте речі самі по собі - це не власність, так само як золото чи срібло за своєю природою не є грошима.

Благородні метали перетворилися в гроші лише за певних виробничих відносин. Це ж стосується і відносин власності. Звичайно, об'єктом власності є речі. Але власність як економічна категорія - це не річ, а система економічних відносин між людьми з приводу привласнення речей.

Характер цих відносин на різних етапах суспільного розвитку складався не однаково. І тому найскладнішою проблемою економічної науки є проблема форм власності. Існують два підходи до класифікації форм власності: вертикально-історичний та горизонтально-структурний.

Вертикально-історичний підхід визначає історичні форми власності, які зароджуються у процесі тривалої еволюції суспільства, і зміни однієї форми власності іншою.

Кожному етапу розвитку людського суспільства відповідає певна форма власності, яка відбиває досягнутий рівень розвитку продуктивних сил, особливості привласнення засобів та результатів виробництва та основного суб'єкта, який концентрує права власності.

Історично первісною формою власності, на думку К. Маркса та Ф. Енгельса, була племінна власність у формах матріархату та патріархату, на зміну їй прийшла общинна власність (сільська і міська корпоративна), а в надрах останньої вже зародилася приватна власність. Низький рівень розвитку продуктивних сил зумовлював те, що люди могли тільки спільно (колективно) добувати засоби до існування і спільно їх споживати [9, c. 241]

Якщо розглянути тривалу історичну еволюцію відносин власності, можна відзначити досить цікаву тенденцію - на перших етапах свого історичного розвитку людство використовує виключно спільні, колективні форми власності, а з розвитком продуктивних сил, вдосконаленням самої людини, зміни умов її життя приводять до формування нового типу власності - приватної. Ці два типи власності (суспільна та приватна) на різних етапах історичного розвитку суспільства виявлялися в найрізноманітніших конкретно-історичних формах, відображаючи соціально-економічну природу панівного суспільного ладу (Рис. 1.1).

Подібні статті по економіці

Аналіз господарської діяльності підприємства з виробництва харчових продуктів ТОВ ККС
Товариство з обмеженою відповідальністю "ККС" Товариство розташоване за адресою: 25014, м. Кіровоград вул. Аерофлотська, 28А Місце виробництва: 25005, м. Кіровоград, вул.. ...

Інвестиції, їх види, фактори й вплив на економіку
Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, в ...

Фірма в умовах монополістичної конкуренції
Термін «фірма» досить часто повторюється і в економічній літературі, і в побуті. Між тим у зако­нодавстві України такої категорії немає взагалі. Замість неї використовується поняття «підприє ...