Документальне оформлення та облік прямих виробничих витрат
Прямими називаються ті витрати, які підлягають нормуванню на одиницю продукції і величина їх визначається технологією виробництва. Прямі витрати безпосередньо відносяться до конкретних видів продукції.
Прямі виробничі витрати включають в себе:
. Прямі матеріальні витрати;
. Прямі витрати на оплату праці;
. Інші прямі витрати.
До прямих матеріальних витрат відносяться витрати сировини та основних матеріалів, що становлять основу виготовленої продукції, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які надають виробу певних якостей без зміни його основних параметрів.
Списання перерахованих матеріалів проводиться на підставі лімітно-забірних карт і вимог за умови обов'язкового технологічного контролю з позиції відповідності встановленим нормам і виявлення невикористаних матеріалів, а також повернених на склад.
Метод контролю витрачених матеріалів встановлюється, виходячи з, технологічних особливостей.
Оперативний контроль за використанням матеріалів у виробництві здійснюється:
. Методом документального оформлення відхилень від норм: застосовується при поштучному відпустці матеріалів.
. Методом партионного розкрою, застосовується при відпуску матеріалів за вагою, у вимірі за площею.
. Способом інвентаризації: зіставляють витрата матеріалів за нормою на фактичну кількість виготовленої продукції (за зміну, декаду, місяць) з кількістю відпущеного зі складу у виробництво матеріалу з урахуванням залишків невитрачених матеріалів на початок і кінець місяця, що визначаються інвентаризацією.
У бухгалтерському обліку списання матеріалів відображається з використанням того методу оцінки, який передбачений П(С)БУ № 9 "Запаси" та затверджено в обліковій політиці підприємства.
У синтетичному обліку прямі матеріальні витрати відображаються такими проводками:
. Списано витрачені не виробництво конкретних виробів в основні і допоміжні цехи матеріали, напівфабрикати:
Дт 23 Кт 20 - за обліковою вартістю
. На підставі вимог відображено витрата МБП, що значаться у складі оборотних коштів і призначених для виробництва конкретних видів продукції і замовлень:
Дт 23 Кт 22
Прямі витрати на оплату праці включають основну та додаткову заробітну плату робітників основних і допоміжних цехів, зайнятих безпосередньо виготовленням конкретних видів продукції або при виробництві конкретних видів послуг.
Нараховані доплати, премії цим працівникам також включаються в прямі витрати на оплату праці.
Підставою для обліку цих витрат є наряди на відрядні роботи і табелі обліку робочого часу погодинників. Крім того, документами можуть виступати доплатниє листки та накази на преміювання.
Суми відпускних, нарахованих робітникам основних і допоміжних цехів зайнятих випуском конкретних видів продукції, також розглядаються як прямі витрати на оплату праці.
Якщо на підприємстві для нарахування відпускних створюється резерв, то в прямі витрати на оплату праці включаються суми створеного резерву.
У синтетичному обліку прямі витрати на оплату праці відображаються проводками:
. Нараховано основна і додаткова заробітна плата робітникам основного і допоміжного виробництв:
Дт 23 Кт 66
. Створено резерв відпусток для робітників основного і допоміжного виробництв:
Дт 23 Кт 471
До інших прямих витрат відносяться витрати основних і допоміжних цехів, які не можуть бути віднесені до прямих матеріальних або до прямих трудовим затратам, але при цьому виникають у зв'язку з виробництвом конкретних видів продукції. До них відносяться:
Подібні статті по економіці
Аналіз власного капіталу в СВК Лиманський Очаківського району
Показником діяльності підприємства є його фінансовий стан який відображає
всю інформацію про те чи інше підприємство що функціонує на території держави.
Нині на території України є дуже ...
Заходи по удосконаленню організації підготовки виробництва на підприємстві
Прибуток є спонукальним мотивом і джерелом діяльності підприємства.
Підприємство приводить у рух усі виробничі фактори - капітал, працю, природні
ресурси - для створення продукту, його н ...
Трудовий потенціал України
В
усі часи економісти різних поглядів, шкіл і напрямів визнавали, що праця є
одним із найголовніших факторів економічного розвитку. Недвозначно на це
натякає християнська заповідь: &quo ...