Класифікація витрат підприємства

Інформація про витрати підприємства необхідна під час визначення фінансового результату діяльності підприємства, планування, аналізу, обґрунтування прийняття економічного рішення, контролю за рівнем витрат.

Для вирішення цих проблем витрати підприємства класифікуються за певними ознаками (рис.2).

Рис.2. Класифікація витрат

З метою визначення фінансового результату діяльності підприємства операційні витрати класифікуються: на вичерпані й невичерпані, витрати на продукцію і витрати періоду; прямі й непрямі; основні й накладні

Для визначення фінансових результатів підприємства слід розуміти різницю між вичерпаними та невичерпаними витратами. Фінансовий результат - це різниця між доходами та витратами звітного періоду.

Невичерпані (неспожиті) витрати - це засоби, ресурси, що були придбані, є в наявності і, як очікується, повинні принести дохід у майбутньому. У балансі вони реєструються як активи. Якщо ці засоби (ресурси) були витрачені для одержання доходів і втратили здатність приносити дохід надалі, то вони переходять до розряду вичерпаних, що відображається на рахунках витрат. Наприклад, витрати на виробництво продукції, призначеної для продажу, якщо ця продукція ще не реалізована і зберігається на складах, реєструються в балансі як невичерпані. Якщо ж дані товари продані, то ці невичерпані витрати повинні бути віднесені до вичерпаних (спожитих). Це відображається в кошторисі витрат, понесених у результаті реалізації товарів. Вичерпані витрати показуються у звіті про фінансові результати.

Не всі витрати підприємства безпосередньо пов'язані із виробництвом. Відповідно розрізняють витрати, що можуть бути віднесеними на продукцію, та витрати періоду.

Витрати на продукцію - це витрати, що безпосередньо пов'язані із виробництвом продукції: витрачена сировина і матеріали, заробітна плата із нарахуваннями на неї, амортизація виробничого обладнання.

До витрат періоду належать витрати, що безпосередньо не стосуються виробництва і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. До таких витрат відносять витрати на управління, маркетинг, дослідження тощо, тобто всі операційні витрати, крім витрат на виробництво.

За способом віднесення на окремі види продукції витрати поділяються на прямі та непрямі.

Прямі витрати

безпосередньо пов'язані з виготовленням даного типу продукції і можуть бути прямо віднесені на одиницю продукції. Якщо на підприємстві виробляється один тип продукції, то всі його витрати на її виробництво є прямі. Коли ж виробляється кілька типів продукції, то є такі витрати, які неможливо прямо віднести до виробництва якогось одного типу продукції. Ці витрати називаються непрямі.

Віднесення витрат до прямих або непрямих залежить від того, що є об'єктом витрат. Наприклад, амортизація верстатів та опалення цеху - прямі витрати щодо цього цеху, але не є прямими витратами щодо окремих типів продукції, яку виробляють у цьому цеху.

З метою визначення собівартості продукції виробничі витрати традиційно поділяють на основні та накладні.

На підприємствах виробничої сфери витрати на продукцію називають виробничими витратами, а витрати періоду - невиробничими витратами. Виробничі витрати традиційно поділяють на основні й накладні.

Основні витрати

- це сукупність прямих витрат на виробництво продукції. Основні витрати охоплюють три групи витрат:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати.

До прямих матеріальних витрат належить вартість витрачених матеріалів, які стали частиною готової продукції і можуть бути прямо віднесені до певного виробу. Наприклад, дерево, що використовується для виготовлення столу, є частиною продукту і, таким чином, класифікується як основний матеріал. І навпаки, матеріали, що використовуються для ремонту верстата, за допомогою якого виробляється безліч різних столів, належать до допоміжних матеріалів. Останні не можуть розглядатися як приналежність якогось одного типу продукту, тому що вони дають можливість виготовляти кілька типів товарів.

Подібні статті по економіці

Управління доходами торговельного підприємства від операційної діяльності (за матеріалами ТОВ Боярські Ряди, м. Боярка)
Умови формування ринкових відносин в Україні, що пов’язані з динамічністю зовнішнього середовища, зниженням купівельної спроможності населення, загостренням конкурентної боротьби, потре ...

Економiчне обґрунтування напрямiв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв підприємства
Актуальність теми: ринкові методи господарювання вимагають того, що будь-який ресурс який є у наявності субьктів господарювання повинен використовуватись із відповідною віддачею. Проблем ...

Управління інноваційним проектом
інноваційний проект управління Актуальність теми роботи «Управління інноваційним проектом» виявляємо в тому, що переважна більшість інноваційних промислових проектів передбачає випуск нов ...