Резерви скорочення матеріальних витрат з метою оптимізації собівартості продукції в ПП «Вебр»

У другому випадку, коли встановлені норми виробітку й розцінки не змінюються, величина витрат на заробітну плату робітників у собівартості одиниці продукції не зменшується. Але із зростанням продуктивності праці збільшується обсяг виробництва, що призводить до економії з інших статтей витрат, зокрема скорочуються витрати з обслуговування виробництва й управління. Відбувається це тому, що в цехових витратах значна частина витрат (а в загальнозаводських майже повністю) - умовно-постійні витрати (амортизація устаткування, утримання будинків, утримання цехового й загальнозаводського апарату та інші витрати), що не залежать від ступеня виконання плану виробництва. Це значить, що їхня загальна сума не змінюється або майже не змінюється залежно від виконання плану виробництва. Звідси виходить, що, чим більший випуск продукції, тим менша частка цехових і загальнозаводських витрат у її собівартості.

Зі зростання обсягу випуску продукції прибуток підприємства збільшується не тільки за рахунок зниження собівартості, але й внаслідок збільшення кількості випущеної продукції, тощо. Таким чином, чим більшим є обсяг виробництва, тим за інших рівних умов більша сума одержуваного підприємством прибутку.

Найважливіше значення в боротьбі за зниження собівартості продукції має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії проявляється, насамперед, у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат з обслуговування виробництва й управління, у ліквідації втрат від браку й інших непродуктивних витрат.

Матеріальні витрати, як відомо, у більшості галузей промисловості займають велику питому вагу в структурі собівартості продукції, тому навіть незначна економія сировини, матеріалів, палива й енергії при виробництві кожної одиниці продукції в цілому по підприємству дає великий ефект.

Основною умовою зниження витрат сировини й матеріалів на виробництво одиниці продукції є поліпшення конструкцій виробів й удосконалення технології виробництва, використання прогресивних видів матеріалів, впровадження технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних цінностей.

ВИСНОВКИ

Відпуск продукції або надання послуг припускає відповідне ресурсне забезпечення, величина якого впливає на рівень розвитку економіки підприємства, тому кожне підприємство або виробнича ланка повинні знати, у що обходиться виробництво продукції (робіт, послуг). Даний фактор особливо важливий в умовах ринкових відносин, тому що рівень витрат на виробництво продукції впливає на конкурентоздатність підприємства, його економіку. Виробництво продукції пов'язане з певними витратами. У процесі виробництва продукції витрачається праця, використовуються засоби праці й предмети праці. Всі витрати підприємства на виробництво й реалізацію продукції, виражені в грошовій формі, утворюють собівартість продукції.

Слово «собівартість» залежно від об'єкту й інших ознак класифікації має ряд значень. Коли собівартість підраховують за якийсь період, можливий такий випадок: на початку періоду собівартість одна, а наприкінці його, наприклад, року, інша. Тому собівартість за рік або інший період підраховують як середню величину

Приватне підприємство "Вебр", створене як підприємство відповідно до Законів України «Про підприємництво» правом наймання робочої сили. Підприємство займається виробництвом запчастин та агрегатів для автомобілів, виробництво будматеріалів.

Обсяг реалізації в 2011 році збільшився на 35,3 % і склав 684 тис.грн, в 2010 році показник склав 505,4 тис.грн. У 2009 році обсяг виробництва склав 318,7 тис.грн. Таке значне зростання було пов'язане з розширенням діяльності підприємства.

Загальна сума чистого доходу в 2010 році знизилася порівняно з 2009 роком на 58,5 %, що в сумі склало 421,2 тис.грн, в 2011 році після порівняння з 2010 роком чистий дохід збільшився на 35,3 %. Матеріальні витрати на підприємстві у 2010 році в порівнянні з 2009 роком збільшився на 23,9 %, і в сумі склали 131,6 тис.грн. У 2009 році матеріальні витрати склали 106,2 тис.грн.

Собівартість реалізованої продукції в 2010 році 259,2 тис. грн., У 2011 році собівартість склала 294,5 тис. грн. Чисельність працівників в 2009 році склала 7 осіб, в 2010 році 16 осіб, в 2011 році 17 осіб. Середньомісячна продуктивність праці одного працівника на підприємстві збільшилася до 2011 року й склала 40,2 тис. грн. Витрати на оплату праці збільшилися в 2011 році в порівнянні з 2010 роком на 61,9 тис. грн. і склали 250,4 тис. грн. У 2010 році витрати на оплату праці склали 188,5 тис. грн. Середньомісячна зарплата працівників в 2009 році склала 1200 грн., в 2010 році 990 грн., в 2011 році 1230 грн. Важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан господарюючих суб'єктів.

Подібні статті по економіці

Формування та використання виробничої потужності підприємства
В умовах формування та розвитку ринкових відносин центр господарської діяльності зміщується до первинної ланки економічної системи - підприємства. Підприємство є головним структуроутвор ...

Шляхи підвищення рентабельності підприємства
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Суть фінансової дія ...

Форми та системи оплати праці
Наймана праця є одним із важливих елементів ринкової системи господарювання. Робоча сила найманих працівників на ринку праці виступає як товар, який має вартість. Найбільш актуальним в ...