Інструменти грошово-кредитної політики

Наявні в розпорядженні центрального банку інструменти грошово-кредитного регулювання класифікуються наступним чином.

По об’єктам впливу - стимулювання кредитної емісії (кредитна експансія), або її обмеження (кредитна рестрикція). За допомогою проведення кредитної експансії центральні банки переслідують цілі підйому виробництва і пожвавлення кон’юнктури; за допомогою кредитної рестрикції вони намагаються запобігти «перегріванню» кон’юнктури, що спостерігається в періоди економічних підйомів.

За формою інструменти грошово-кредитного регулювання розділяються на адміністративні (прямі) і ринкові (непрямі).

Адміністративними є інструменти, що мають форму директив, розпоряджень, інструкцій, що виходять від центрального банку і спрямовані на обмеження сфери діяльності кредитного інституту.

Під інструментами ринкового характеру розуміють кошти впливу центрального банку на грошово-кредитну сферу за допомогою формування визначених умов на грошовому ринку і ринку капіталів.

По термінах впливу інструменти грошово-кредитного регулювання розділяються на довгострокові (реалізація займає понад 1 рік) і короткострокові відповідно до задач реалізації найближчих і перспективних цілей грошово-кредитної політики.

До інших методів відносять установлення кредитних обмежень, лімітування рівня процентних ставок по депозитах і кредитам комерційних банків, портфельні обмеження й ін. На початкових етапах переходу до ринкових відносин найбільше результативними є прямі методи втручання центрального банку в грошово-кредитну сферу. В міру розвитку ринкових відносин спостерігається перехід до ринкового (непрямого) методу регулювання грошової маси, і насамперед - до операцій на відкритому ринку і зміни рівня процентних ставок.

Найбільш розповсюдженим є поділ інструментів на прямі та опоседковані.

Здійснення грошово-кредитної політики шляхом прямого впливу на пропозицію грошей передбачає такі засоби:

· емісія готівки;

· лімітування обсягів кредитів, які ЦБ надає уряду та комерційним банкам;

· пряме регулювання процентної ставки.

Розглянемо перший засіб прямого регулювання - емісійну політику держави.

Монопольне право центрального банку здійснювати емісію банкнот є передумовою контролю за пропозицією готівки.

Особлива роль центрального банку в формуванні кредитних ресурсів є основою для контролю за пропозицією безготівкових грошей.

Вплив центрального банку на умови надання кредиту суттєво діє на обсяг попиту на гроші. Емісія грошей, що мають кредитну природу, повинна здійснюватись під певне забезпечення, яким виступають боргові зобов’язання господарських агентів (комерційні векселі, банківські акцепти), боргові зобов’язання уряду, а також іноземна валюта.

Діють три канали емісії сучасних банкнот:

— банківське кредитування економіки, яке забезпечує зв’язок грошового обігу з динамікою ВВП;

— банківське кредитування уряду, коли емісія банкнот здійснюється для покриття дефіциту державного бюджету;

— емісія банкнот під приріст офіційних золотовалютних резервів у країнах з активним платіжним балансом.

Стосовно безготівкової емісії необхідно зазначити, що її здійснюють не тільки центральні банки, а й комерційні. При цьому важливим є те, що кредитна емісія передує емісії готівки, оскільки сучасні банкноти забезпечуються активами ЦБ, основними статтями яких є валютні резерви, державні цінні папери та позики банківським установам. За цих умов регулювання грошового обігу в стосунках ЦБ з комерційними банками має вагоміший вплив на економіку, ніж власне емісія самої готівки. Іншими словами, емісійний процес в економіці визначається зрештою стосунками центрального банку з комерційними банками та урядом. І саме ці відносини є визначальними у регулюванні грошового обігу. З іншого боку, центральний банк, збільшуючи обсяг кредитів, виданих комерційним банкам і уряду, збільшує власні ресурси кредитування. Цим він відрізняється від комерційних банків, які, здійснюючи мультиплікацію банківських депозитів, наштовхуються на межу мультиплікативного процесу, зумовлену його тенденцією до згасання.

Подібні статті по економіці

Асоціація як форма організації об’єднань підприємств
асоціація господарський об’єднання Як правило, одним із перших питань, що постає під час створення об’єднань підприємців (далі - асоціацій), є вибір їхньої організаційно-правової форми і ...

Вплив міжнародної торгівлі на розвиток національної економіки
Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. У літературі часто ...

Управлінський облік, аналіз і бюджетування витрат на матеріалах СГПП Рать
В сучасних умовах господарювання операційна діяльність підприємств досить широко розгалужена. Це виробництво і реалізація продукції, товарів, запасів, послуг, виконання робіт, реалізаці ...