Суть і застосування категорій «економічний розвиток» та «економічне зростання»

Західна економічна теорія в цілому напрацювала кілька підходів або напрямів до досліджуваної нами проблеми, але особливо показовими, крайніми серед них є такі два:

1) маржиналістський, для якого характерний обмежений, спрощений погляд на зростання і розвиток. Він зумовлений домінуванням методології граничного аналізу, започаткованого А. Маршаллом, у якому увага здебільшого приділяється кількісно орієнтованим складовим - фазам обміну та споживання [21,69].

2) інноваційний, що ґрунтується на уявленнях про зростаючу роль нововведень в суспільстві. Його методологічною основою є теорія економічного розвитку Й. Шумпетера [24].

Наведемо кілька прикладів, щоб проілюструвати різницю в підходах зазначених напрямів. Зокрема, М. Шніцер, зазначає: "Термін економічне зростання означає здатність країни розширювати свої можливості щодо виробництва потрібних людям товарів і послуг. .А економічний розвиток - це не тільки збільшення реального обсягу виробництва, а й урізноманітнення різновидів продукції, порівняно з тими, що випускалися раніше" [22, 322]. У даному випадку центральною установкою для дослідника є виробництво задля споживання. Хоча споживання, як стандарт життя, виключає якісну складову - розвиток, оскільки досягнення якості, тобто повної задоволеності потреб, є неможливим внаслідок безперервного спекулювання на новостворюваних альтернативах. Інше підтвердження поверхового уявлення про розвиток знаходимо в роботі "Технологічний прогрес і можливості для розвитку в якості динамічної цілі". Так, у ній зазначається: "Процес розвитку розглядається як процес накопичення технологічного і соціального потенціалу в країнах, що розвиваються. Він знаходиться у залежності від їх здатності використовувати різні можливості, які послідовно розкриваються перед ними" [23,40]. Два ключові слова "накопичувати" і "використовувати" більше підходять для характеристики категорії "економічне зростання", ніж "економічний розвиток".

На противагу маржиналістам, Й. Шумпетер ширше підходить до розгляду особливостей економічного зростання і розвитку: "Основний імпульс, який приводить капіталістичний механізм у рух і підтримує його поступ, походить від нових споживчих благ, нових методів виробництва і транспортування товарів, нових ринків і нових форм економічної організації, які створюють капіталістичні підприємства" [24], тобто зростання він вбачає у нових благах, методах виробництва, ринках і формах організації. Вони є похідними від інноваційної активності підприємств, яке, у свою чергу, виступає джерелом розвитку.

Отже, проведений аналіз свідчить про те, що важко однозначно визначити згадані поняття.

Економічне зростання має свою систему показників, за допомогою яких характеризується його кількісний чи якісний стан.

Основні показники такі: річні темпи зростання ВНП (ВВП) або національного доходу у відсотках; абсолютний приріст національного доходу або ВНП (ВВП) за рік; приріст національного доходу на душу населення за відповідний період.

Зростання будь-якої національної економіки визначається такими основними факторами (чинниками або причинами):

- кількістю та якістю природних ресурсів;

кількістю та якістю трудових ресурсів;

обсягом основного капіталу (основних виробничих фондів), зайнятого у суспільному виробництві;

- технологією та організацією суспільного виробництва;

- факторами попиту;

- факторами розподілу.

Перші чотири фактори об'єднуються під назвою факторів пропозиції, які роблять економічне зростання фізично можливим. При цьому слід розрізняти здатність до зростання і реальне зростання. Зокрема, наявність значних природних ресурсів дає лише потенційну можливість економічного зростання, тоді як зростання стає реальністю лише за умови освоєння та введення наявних природних ресурсів в оборот. Наявні трудові ресурси також є тільки трудовим потенціалом суспільства, який слід розумно використати. Реальне ж економічне зростання залежить від рівня зайнятості населення, професійної підготовки робочої сили, загального стану здоров'я та тривалості життя людей тощо. Обсяг основного капіталу залежить від розміру фонду нагромадження суспільства та спрямованості інвестицій на створення нових життєвих благ (товарів і послуг, машин та устаткування тощо).

Рівень технології якісно характеризує продуктивність праці, ефективність виробництва показує узгодженість усіх виробничих факторів, що примножує його результативність.

Подібні статті по економіці

Управління інноваційним проектом
інноваційний проект управління Актуальність теми роботи «Управління інноваційним проектом» виявляємо в тому, що переважна більшість інноваційних промислових проектів передбачає випуск нов ...

Циклічність економічного розвитку, її природа та методи сучасного регулювання
Ринкова економіка, як відомо, прагне досягти рівноваги всіх процесів, що в ній відбуваються. Макроекономічна рівновага - це економічна рівновага на рівні держави. Для неї характерним є п ...

Інноваційна діяльність підприємства
У цей складний для України період відродження ринкових відносин, коли вкрай важливими завданнями є збереження промислового комплексу, його структурна перебудова і забезпечення подальшог ...