Чинники економічного зростання в Україні

В економічній теорії розповсюдженою є практика поділу чинників зростання на чинники попиту, пропозиції та інституційні. Звичайно, існує велика кількість чинників більш або менш значимих, але розглянути їх усі, а тим більше включити у модель було б важко. Це, з одного боку, ускладнило б розрахунки, а з іншого - деякі чинники мають такий незначний вплив, що включати їх до моделі недоречно. До того ж існують впливові чинники, які не можна однозначно зарахувати до тієї чи іншої групи чинників. Одним із таких чинників є інвестиції. З одного боку, вони є чинником пропозиції як бази розширення виробничого потенціалу, а з іншого чинником попиту, що забезпечують необхідний рівень сукупних видатків, за якого повністю використовуються трудові та природні ресурси держави. Разом із тим слід враховувати і те, що в Україні не всі перелічені чинники діють однаково.

Існує два підходи щодо мети економічного зростання. В першому випадку метою є підвищення основних макроекономічних показників переважно у короткостроковому та середньостроковому періодах. Згідно з іншим підходом, метою економічного зростання є підвищення рівня життя населення. В цьому випадку мова йде про довгострокові процеси, які відбуваються в економіці країни.

Говорячи про економічне зростання, слід також враховувати не тільки економічні цілі, але й екологічні та соціальні. Іншими словами, досягнення стійких темпів зростання економічних показників має супроводжуватися підвищенням реального життєвого рівня населення, зменшенням диференціації за доходами, а також раціональним використанням природних копалин і збереженням навколишнього середовища.

У сучасних умовах на планеті спостерігається наближення екологічної кризи, збільшення розриву між багатими й бідними країнами світу, загроза епідемій. Ці проблеми є глобальними й над їхнім вирішення працюють учені усього світу, але, на жаль, безрезультатно. Для зміни ситуації на краще необхідні кардинальні зміни у поглядах людини на свій подальший розвиток. Зміни, крім іншого, мають стосуватися й характеру економічного зростання, який повинен відповідати постіндустріальному суспільству, яке починає формуватися у світі. Відомо, що постіндустріальне суспільство характеризується як особливий вид цивілізації. Це інформаційне, наукове, технотронне суспільство та суспільство знань. При досягненні цього типу розвитку відбувається модифікація соціальних цінностей та зміна мотивації людської діяльності. Робітники надають перевагу праці за меншу заробітну плату, якщо їм вдається самореалізуватися на робочому місці, уникати рутинних операцій, самостійно приймати рішення та, як результат, сподіватися на культурне й професіональне зростання.

Для досягнення постіндустріального суспільства мають відбуватися певні трансформації, стабілізація частки сировинної, аграрної, добувної, обробної промисловостей. При цьому виявляються певні нижні межі для цих галузей, що пов'язано з необхідністю утримати національну економічну безпеку, оптимальну пропорційну структуру, яка гарантуватиме ефективність усієї економіки. Крім того, слід забезпечити постійне зростання обсягів використання технологічних новацій у промисловому й обробному секторах економіки та наукомісткості економіки в цілому. Також має відбуватися зростання прискореними темпами виробництва й передачі знань, кількості зайнятих та питомої ваги новоствореної вартості у галузях, пов'язаних із відтворенням людського чинника, трудових ресурсів, із правовим регулюванням життєдіяльності населення. Таким чином, найважливішими чинниками економічного зростання в межах постіндустріального розвитку є людський капітал і НТП.

Подібні статті по економіці

Газова промисловість Росії
У період ринкових реформ галузі паливно-енергетичного комплексу Росії удосконалювалися структурні та управлінські. На відміну від нафтової промисловості, де за період соціально-економіч ...

Економічні хвилі
Упродовж останніх двох століть реальний ВВП у більшості країн з ринкової економікою зростав, що забезпечило істотне підвищення рівня життя населення. Проте економічне зростання не було б ...

Інноваційні процеси як шлях динамічного розвитку підприємства
господарювання виробництво нововведення Перехід економіки України до ринкового типу вимагає докорінних змін структури та якості праці, основного та оборотного капіталу, системи фінансів і ...