Економічна сутність, види та джерела формування доходів населення

економічний дохід населення

З набуттям Україною незалежності, підвищенням ролі державної статистики в процесі соціально-економічної і політичної розбудови держави, а також в результаті ухвалення курсу на інтеграцію в міжнародне Європейське співтовариство відбулися якісні зміни у підходах до визначення категорії рівня життя та структурні зміни в оцінці життєвого рівня населення [3, с. 48].

За класичним визначенням життєвий рівень населення - це складна й багатовимірна соціально-економічна категорія, що виражає ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб населення.

В усі часи класична модель категорії життєвого рівня є чинною і не втрачає свого значення. Але під впливом об'єктивних діалектичних закономірностей розвитку суспільства змінюються структура потреб людей та норми задоволення цих потреб. Для кожної окремої спільноти ці зміни визначаються особливостями розвитку та існування конкретного суспільства, держави і в цілому світового співтовариства.

Механізм цієї взаємодії можливо прослідити, реалізовуючи підхід до життєвого рівня як складної категорії макро- і мікрорівнів існування. Так, з розвитком НТП та звершенням НТР людство перейшло на якісно новий технологічний рівень розвитку, в усіх сферах життя суспільства і функціонування економіки запанували інформаційні технології. І структура матеріальної забезпеченості населення об'єктивно увібрала в себе потребу якщо не в «тотальному» володінні, то хоча б у вільному доступі і використанні населенням комп'ютерних технологій, мобільного зв'язку, ресурсів світової мережі Internet тощо.

Ще одним прикладом може служити осягнення світовим співтовариством екологічної проблеми, зверненням до збереження і - на даному етапі - вже до відновлення навколишнього природного середовища. І це відповідним чином вплинуло на потреби людей. В наше життя увійшли поняття «екологічно чистий продукт», «екологічно чистий регіон», «незабруднена територія», «вироблено з натуральної сировини» тощо. Отже, змінюється не лише структура потреб, але й зумовлений дією об'єктивних факторів якісний рівень їх задоволення, що безперечно має віднайти відображення у категорії життєвого рівня та підходах до його визначення.

Внаслідок соціально-політичних зрушень в українському суспільстві в рамках світового співтовариства особливо важливе значення для характеристики життєвого рівня населення здобуває реальне здійснення прав і свобод громадян: свобода слова, переконань, віросповідання, пересування, право на гідне життя, на працю, на відпочинок, на освіту, на соціальний захист тощо.

Коли дія ієрархії потреб, побудованої Маслоу, стає чинною не лише стосовно окремих індивідів, а в масштабах всього суспільства, категорія життєвого рівня не може залишатися константою і не відображати ці зміни. Вона динамічна, існує і розвивається разом з суспільством, в межах визначеного державного устрою [20, с. 54]

.

У зв'язку з цим необхідно розрізняти різні щаблі існування категорії життєвого рівня населення відповідно до визнаних суспільством і державою потреб, покладених в її основу. При цьому характерним є існування та використання категорії життєвого рівня разом з цілим комплексом синонімічних та близьких за значенням термінів, як от: народний добробут, вартість, якість та умови життя населення.

Так, найчастіше під рівнем життя населення розуміють його добробут, що проявляється у забезпеченості населення необхідними матеріальними благами й послугами, рівні їх споживання, який вже досягнуто, та ступеня задоволення раціональних потреб.

Грошова оцінка благ та послуг, що фактично споживаються та відповідають визначеному рівню задоволення потреб, являє собою вартість життя населення.

Термін «якість життя населення» найчастіше застосовують у випадку широкого розуміння поняття життєвого рівня через включення до нього аспектів умов життя, зайнятості населення, його здоров'я, освіти, оточуючого природного середовища. Умови життя можна укрупнено поділити на умови побуту, праці й дозвілля. В свою чергу, умови праці включають сані-тарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні та соціально-психологічні умови. Умови побуту - це забезпеченість населення житлом, його якість, розвиток мережі побутового обслуговування, стан торгівлі, громадського харчування і транспорту, медичне обслуговування населення. Умови дозвілля пов'язані з використанням вільного часу людей - частини позаробочого часу, яка призначена для розвитку особистості, більш повного задоволення її соціальних, духовних та інтелектуальних потреб.

З розробкою в рамках ПРООН концепції людського розвитку спостерігається тенденція до характеристики рівня життя населення через індекс людського розвитку - ІЛР, і перехід до цієї категорії як до синоніму життєвого рівня населення, що також є відображенням об'єктивних процесів переорієнтації цінностей у міжнародному співтоваристві. Така популярність ІЛР викликана зручністю для міжнародних (територіальних) порівнянь, хоча виділення тільки індикаторів 3-х аспектів життя населення (матеріальне забезпечення, рівень освіти, демографічна ситуація), а також умовний підхід до них як до рівновагомих, перешкоджають використовувати ІЛР для всебічного аналізу життєвого рівня.

Подібні статті по економіці

Визначення факторів, що впливають на прибуток промислових підприємств та шляхів його підвищення
Тема магістерської роботи: Визначення факторів, що впливають на прибуток промислових підприємств та шляхів його підвищення Актуальність теми: Перехід до ринкової економіки потребує в ...

Аналіз ефективності діяльності малого підприємства
Наприкінці ХХ ст.. малий бізнес в Україні став реальністю і перетворився у самостійний сектор економіки, зорієнтований на ринкові умови розвитку. За останнє десятиріччя функціонуванн ...

Інноваційні процеси як шлях динамічного розвитку підприємства
господарювання виробництво нововведення Перехід економіки України до ринкового типу вимагає докорінних змін структури та якості праці, основного та оборотного капіталу, системи фінансів і ...