Методика економічного аналізу фінансових результатів

Оцінка рівня та значення виробничого та фінансового левериджу

Співвідношення використання прибутку та споживання (накопичення) здійснює вирішальний вплив на фінансовий стан підприємства. Якщо накопичених коштів недостатньо, зростає потреба в залучених коштах, знижується потенціал розвитку підприємства, який характеризується показником рентабельності власного капіталу. Але в дійсності відбувається пошук оптимального співвідношення між споживанням і накопиченням, а також оптимальної структури джерел фінансування. Такий взаємозв’язок характеризує категорія левериджу (факту, незначна зміна якого може призвести до суттєвої зміни окремих результативних показників), яка виступає у двох видах: виробничому та фінансовому.

Виробничий леверидж полягає у потенційній можливості впливати на формування прибутку від основної діяльності за рахунок зміни обсягу виробництва (реалізації) продукції і співвідношення постійно-змінних витрат у структурі собівартості. Цей механізм діє наступним чином: зростання обсягу виробництва (реалізації) зменшує рівень постійних змінних витрат на одиницю, що відповідним чином відображається на обсязі та структурі основних і оборотних засобів, а також на ефективності їх використання.

Рівень виробничого левериджу (ЛВ) можна визначити трьома способами:

- як співвідношення умовно-постійних і змінних витрат;

- як співвідношення чистого прибутку і умовно-постійних витрат;

- як співвідношення приросту від реалізації та приросту обсягу реалізованої продукції:

ЛВ = .

Економічний зміст виробничого левериджу полягає в тому, що він показує рівень чутливості валового прибутку до зміни обсягу виробництва (реалізації). При цьому аналітика цікавить не стільки значення виробничого левериджу, скільки існування залежності між відповідними типовими показниками.

Фінансовий леверидж на відміну від виробничого, тісно пов'язаний з фінансовою діяльністю підприємства. Він є потенційною можливістю впливати на фінансові результати та рентабельність підприємства шляхом зміни обсягу та структури пасивів за рахунок залучених коштів. Використання залучених коштів суб’єктами господарювання пов’язано з певними витратами. Фінансовий леверидж дає змогу оптимізувати співвідношення між власними і залученими ресурсами та визначити їх вплив на прибуток.

Рівень фінансового левериджу зростає при зростанні питомої ваги довгострокових позик у зв’язку з тим, що зростає сума відсотків, які за ними сплачуються. Відповідно зростає і рівень фінансового ризику. Якщо підприємство не використовує залучених коштів, тобто фінансує свою діяльність виключно за рахунок власних коштів, фінансовий леверидж дорівнює нулю.

Фінансовий леверидж (ЛФ) характеризує:

- співвідношення залученого і власного капіталу;

- взаємозв’язок чистого прибутку та прибутку до оподаткування і розраховується наступним чином:

ЛФ = .

Даний показник показує у скільки разів чистий прибуток перевищує прибуток до оподаткування. Він тісно пов'язаний з поняттям фінансового ризику, тобто ризику, зумовленого можливою нестачею коштів для сплати відсотків за довгостроковими кредитами. Отже, зростання рівня фінансового левериджу характеризує зростання ризикованості діяльності підприємства. Позитивним буде значення фінансового важеля за умови, що рентабельність капіталу вище ставки залученого капіталу. Тому для підвищення рентабельності капіталу, крім зростання чистого прибутку та суми власного капіталу, необхідно залучати позикові кошти на вигідних умовах.

Подібні статті по економіці

Удосконалення методики оцінки інвестиційної привабливості аграрних підприємств
Комерційні організації активно залучають позикові кошти, зокрема використовують кредити банків, товарні кредити, акціонерний капітал. Використання кредитів характерне для підприємств, що ...

Господарська діяльність ВАТ Київський завод безалкогольних напоїв Росинка
Метою виробничої практики є ознайомитися із господарською діяльністю ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», дослідити її стан та економічні показники, що її відображають. ...

Господарський механізм
Економіка являє собою сукупність процесів виробництва, розподілу, обміну і накопичення матеріальних благ і послуг. Трудова діяльність у суспільному виробництві здійснюється в порядку повно ...