«Інститут» поняття та класифікація

Економічна діяльність відбувається у певному інституціональному середовищі. Інститути - це не просто організаційні структури, «це нормативні моделі, які визначають, що у даному суспільстві відображаються обов’язковим, заданим або очікуваним способом дії або соціальних взаємовідносин». Чому ж тоді у суспільстві створюються і впродовж тривалого часу існують неефективні інститути, і чому конкуренція не зумовлює їх зникнення? Наприклад, досі існують важливі для інфраструктури ринку, але малоефективні у перехідній економіці України інститути, такі як товарні, фондові та інші біржі, страхові, пенсійні компанії, що були створені на першому етапі ринкових реформ, тощо. На думку Д. Норта, відповідь потрібно шукати в розбіжностях між інститутами й організаціями та їх взаємодії.

Інститути, як зазначає Д. Норт, - це певні «конструкції, що створені людською свідомістю». Вони, задаючи певні стандартні обмеження, створюють можливості, на які розраховують члени суспільства. Організації створюються для реалізації цих обмежень і разом з тим для використання можливостей впливу на зміни у самих інститутах.

Найбільш поширеними є таке визначення інститутів. «Інституції - це правила гри у суспільстві або, точніше, вигадані людьми обмеження, які спрямовують людську взаємодію у певне русло і, як наслідок структурують стимули у процесі людського обміну - політичного, соціального чи економічного». Саме зміни в правилах гри відрізняють одну економічну систему від іншої. [2, с.19]

Включення категорії "інститути" до понятійного апарату економічної науки відбулось завдяки розширенню предмета дослідження та включенню неекономічних складових суспільного розвитку в якості рушіїв останнього. Саме інституціональний напрям економічної науки початку XX ст. вперше послідовно став розробляти тематику інститутів як певних умов та правил функціонування економічної системи.

За визначенням представників даної теорії інститути - це спосіб мислення і дії, втілений у соціальних звичаях, установленнях, правилах і звичках. Вони характеризуються значною різноманітністю і складною внутрішньою структурою. Їх класифікація базується на великій кількості критеріїв. [7, №7, с. 5].

Таблиця Класифікація інститутів за визначеними критеріями[2, с.20]

Як видно з таблиці, перш за все, інститути поділяються на формальні, які закріплені в законодавчих та інших нормативних актах і означають обов’язковість дотримання, що забезпечується системою державних органів, навіть дією різних форм примушення, і неформальні, які становлять сукупність норм і правил соціально-культурного і морально-психологічного типу. До них належать також інститути ділової поведінки, що регулюють стосунки людей у процесі господарської діяльності.

Формальні інститути за рівнем дії є макроструктурні і мікроструктурні, тобто діють на рівні усієї економіки або установи, організації. Вони можуть бути загальними, які регулюють ділову поведінку. Формальні норми і правила утворюють ієрархічну, тобто інституційну, структуру економіки і суспільства. Конституція як основний закон визначає найбільш загальні норми і правила, на основі яких розгортається багатоманітна система норм і правил, що регулюють їх здійснення на нижчих рівнях економічної та суспільної системи.

Подібні статті по економіці

Фінансова криза та можливі шляхи її подолання
Економіка ніколи не стоїть на місці, її розвиток постійно йде вгору, але кожна висота починається з падіння. Це породжує циклічний характер світового господарства. Економічний цикл - це п ...

Удосконалення управління ефективністю виробництва в умовах ПП Каравай м. Житомир
Актуальність теми дипломної роботи обумовлена тим, що в сучасних умовах господарювання управління ефективністю виробництвом набуває великого суспільного, морально-емоційного та стимулююч ...

Удосконалення методики оцінки інвестиційної привабливості аграрних підприємств
Комерційні організації активно залучають позикові кошти, зокрема використовують кредити банків, товарні кредити, акціонерний капітал. Використання кредитів характерне для підприємств, що ...