Економічна цінність інтелектуальної власності

Вчені встановили, що у 1990-х роках у бізнесі США витрати на довготривалі вклади у «знання» зростали швидше, аніж у будь-який інший вид бізнесу або персональних витрат. У підсумку, автори дійшли висновку, що більше ніж чотири п’ятих від досягнень у рівні зростання виробництва США в кінці 1990-х були забезпечені розробкою та застосуванням нових ідей. За період з 1995 по 2001 роки розробка нових інформаційних технологій нараховувала 28% від зазначених здобутків, а інвестиції капіталу у ці ж технології склали ще 34% ; дослідження та розробка склали 10 %, тоді як зміни в організації фірм та навчання працівників, що відбулися у відповідь на ці інновації, склали ще 10%. Шляхом застосування цього підходу до даних 2001-2010 років можна підрахувати, що приблизно 90% свого економічного зростання за цей період США завдячує зростанню частки нематеріальних активів.

Економічно сильні інновації народжуються переважно у країнах з розвиненою економікою, де вклади у дослідження і розробки є потужними, політичне та економічне середовище стабільним, кордони для започаткування нового бізнесу є досить вільними та де поважають права інтелектуальної власності. Тісний взаємозв’язок між інноваціями, зростанням та всіма вище зазначеними умовами стає очевидним з останніх даних розвинутих економік. На думку дослідників «більшість прибутків, які є отриманимими понад вже отримані на даний момент, стають можливими за умови міжнародного обміну знаннями»[5]. У зв’язку з цим Світовий Банк прозвітував, що з 1980р. найбільші світові досягнення були зроблені саме тими з країн, що розвиваються, які активно відкрили свої економіки для зарубіжних технологій та методів ведення бізнесу, а також захищали права інтелектуальної власності авторів продукції. З 1980 по 2002 роки Східно-Азійські економіки, що розвиваються, досягли середнього зростання більше ніж 7,4% на рік, а Південно-Східні економіки, що розвиваються, зросли в середньому на 5,4% на рік. Для порівняння, економіки Латинської Америки, що відрізняються більш суворою політикою щодо іноземних інвестицій та браком захисту інтелектуальної власності, за той же період зросли менше ніж на 2,5% на рік. Нещодавні дослідження Світового Банку оцінки патентування та зростання у 92 країнах за період з 19900 по 2010 рік, встановили, що 20% зростання від щорічної кількості наданих патентів на винаходи (звідки б не були технології) були пов’язані зі зростанням на 3,8 % у виробництві, що є досить вражаючим висновком [6].

Якщо враховувати, що інновації є єдиною найбільшою силою, яка приводить до змін у показниках зростання та продуктивності більшості націй, то тоді наскільки важливим є захист прав інтелектуальної власності стосовно розвитку та розповсюдження цих інновацій? Може здаватися очевидним, що рівні інновації різко впадуть, якщо нововведення, які були розроблені однією людиною або компанією, будуть скопійовані та розповсюджені без обмежень або компенсацій будь-якою іншою компанією у будь-якій країні. Необхідно зазначити, що серйозні питання щодо традиційних прав інтелектуальної власності, включаючи позови до Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), були порушені нещодавно. В цих дискусіях доводять, що насправді такі права уповільнюють прогрес у країнах, що розвиваються. Більше того, один відомий національний прибічник таких переконань, уряд Бразилії, нещодавно позбавив три фармацевтичні фірми права інтелектуальної власності на нові медикаменти проти СНІДу, які розробили ці фірми.

Подібні статті по економіці

Вплив діяльності ТНК на конкурентоспроможність економіки України
Міжнародні корпорації останньої чверті XX ст. - початку ХХІ ст. є найважливішим елементом розвитку світової економіки і міжнародного бізнесу. Їх бурхливий розвиток відображає загострення між ...

Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства
собівартість економічний виробничий Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує істину, що ефективність будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить на ...

Форми організації суспільного виробництва
Природа не дає в готовому вигляді всього того, що необхідно для задоволення людських потреб. Все це люди видобувають в процесі виробництва. Таким чином, виробництво є основою життя людс ...