Предмет і завдання курсу

Дисципліна «Економіка енергетики» розглядає такі питання як: використання основних і оборотних фондів енергетики, визначення собівартості енергетичної продукції і шляхи її зниження, що таке ціна продукції, для чого застосовуються показники прибутку і рентабельності і що вони характеризують, по яких методиках і за допомогою яких інструментів визначається економічна ефективність капітальних вкладень, заходів науково-технічного прогресу, запобігання збитку від забруднення навколишнього середовища.

При вивченні основних фондів будуть розкриті: поняття основних фондів енергетичних підприємств і їхня структура; вартість основних фондів і методи її оцінки; поняття і види зносу основних фондів, а також принципи його відшкодування; шляхи підвищення ефективності використання основних фондів.

Вивчення оборотних коштів дозволить визначити їхнє місце у виробництві продукції, розглянути економічний зміст і призначення оборотних коштів, а також показники використання і джерела утворення оборотних коштів.

Вивчення п’ятого і шостого розділів дозволить з’ясувати такі питання як: що таке собівартість енергетичної продукції, які витрати відносять на собівартість, особливості калькулювання витрат на виробництво енергетичної продукції; як установлюється ціна на продукцію енергетичних підприємств; які джерела утворення прибутку і як вона витрачається; як визначити рентабельність продукції або рентабельність виробництва і під дією яких факторів цей показник може змінюватися.

Збільшення обсягу виробництва продукції неможливо без інвестицій. Поняття інвестицій, їхній склад, структура і джерела розглядаються в наступному розділі, в якому також приведені сучасні методи оцінки ефективності інвестицій.

Будь-який захід науково-технічного прогресу повинний бути ефективним, інакше змісту в цьому заході немає. Це очевидно. Але як визначити цю ефективність, як з’ясувати доцільність упровадження саме цього, а не якого-небудь іншого заходу? Відповісти на це питання дозволить визначення економічної ефективності інноваційних процесів.

Не секрет, що енергетика є одним з «забруднювачів» навколишнього середовища. Здійснення того або іншого природоохоронного заходу також вимагає визначення ефективності - зіставлення ефекту з витратами, які необхідно понести для його реалізації. Облік таких екологічних факторів розглянутий при вивченні методики визначення ефективності природоохоронних заходів, розглянутої у восьмому розділі.

Завдання курсу «Економіка енергетики» полягає в одержанні знань принципових основ підвищення ефективності і якості енергетичної продукції, оскільки, тільки опанувавши відповідними економічними знаннями і методами економічних розрахунків і аналізу, можна вибирати більш прогресивні й економічні технологічні процеси й агрегати, вирішувати проблеми енергозбереження, обґрунтовувати ефективні принципові схеми устаткування й оптимальні способи його експлуатації.

Енергетика є однією з базових комплексних галузей народного господарства. У її склад входять електричні станції: теплові, атомні, гідравлічні; районні і пікові котельні, електричні і теплові мережі, лінії електропередач і т.п.

Всі електричні станції, що використовують органічне тепло, працюють у єдності з підприємствами, що добувають, перероблюють і транспортирують це паливо. Для теплових електростанцій (ТЕС), що працюють на вугіллі - це вугільні шахти, розрізи, збагачувальні фабрики; для газових ТЕС - це підприємства по видобутку і транспортуванню газу, газопроводи і сховища з відповідним господарством; для ТЕС, що працюють на мазуті - нафтопереробні заводи, нафтосховища, нафтопроводи і т.д.

Ці підприємства по видобутку, переробці, збагаченню і транспортуванню палива, є сполученими для енергетики, і утворять її зовнішній паливний цикл як вихідну складову частину єдиного ланцюга перетворення природних енергетичних ресурсів у теплову й електричну енергію. Зміна в одній ланці цього ланцюга може вплинути і на інші. Тому вивчення кожної ланки енергетичного господарства повинне проводитися не ізольовано, а з урахуванням впливу розглянутих технічних вирішень на всі елементи енергетичного ланцюга.

Дослідження взаємозв’язків між енергетикою і технологією виробничих процесів дозволяє виявити можливості удосконалювання цих виробничих процесів з метою зниження витрати енергетичних ресурсів у промисловості.

Енергетичне господарство промисловості включає:

· власне енергетичні установки (ТЕС, котельні, компресорні і кисневі станції, системи водо- і теплопостачання й ін.);

Подібні статті по економіці

Державне регулювання підприємництва
Державне регулювання підприємництва є напрямом державної політики, спрямованим на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між ре ...

Діагностика відновлення основних фондів підприємства
Одне з чинних місць в управлінні матеріальними ресурсами займає процес відтворення та вдосконалення основних фондів. Мета даної роботи розглянути форми відтворення та вдосконалення осно ...

Економічна діяльність
Економічна діяльність, як центральний і визначальний елемент економічної культури Економічній культурі характерна кожному з елементів економічної системи, усім видам, способам і ф ...