Предмет і завдання курсу

· енергетичні частини технологічних установок (рекуператори, казани-утилізатори й ін.);

· енергетичні частини комбінованих енерготехнологічних установок, що роблять технологічну й енергетичну продукцію.

Характерною рисою енергогосподарства промисловості є наявність у ньому різноманітних установок, використання не тільки первинних, але і побічних (вторинних) енергоресурсів.

Різноманіття і відмінності виробників і споживачів енергетичної продукції, а також складність взаємозв’язків між ланками паливно-енергетичного комплексу вимагають розробки єдиних паливно-енергетичних балансів. Паливно-енергетичний баланс - це баланс виробництва і споживання усіх видів палива й енергії, що передбачає забезпечення споживачів не тільки по галузях промисловості, але і по економічних районах з обліком найбільш ефективного використання енергетичних ресурсів. При розробці балансу всі види палива й енергії виражаються в одних одиницях - тоннах умовного палива (т.у.п.). Енергія атомних і гідроелектростанцій враховується при цьому по середній питомій витраті палива на одиницю електроенергії (1 квт ч), відпущеної із шин теплових електростанцій у відповідний рік.

У складі єдиного паливно-енергетичного балансу розробляються також наступні енергетичні баланси:

· електричної енергії;

· тепла (низького і середнього потенціалу);

· окремих видів палива (вугілля, нафти, газу).

Особливістю балансу електроенергії і тепла є відсутність в них перехідних залишків (на відміну від матеріальних балансів) і необхідність їхнього складання не тільки за енергії, але і за потужності, що викликано техніко-економічними особливостями енергетики.

В енергетику процес виробництва, передачі, розподілу і споживання енергії є безперервним. Усі необхідні операції по контролю і керуванню процесом виробляються під час роботи агрегату без його зупинки. У силу цього можна виділити наступні техніко-економічні особливості, властивій енергетиці:

1) неможливість складування енергії. У кожен даний момент часу виробництво енергії повинне строго відповідати обсягу її споживання. Для підтримки цієї відповідності, забезпечення безперебійності енергопостачання споживачів в енергетику необхідні резервні виробничі потужності (на відміну від інших галузей, де резервування здійснюється запасами готової продукції). Відповідно до призначення розрізняють резерви потужності: а) ремонтний - призначений для компенсації потужності, виводимої в планові ремонти; б) аварійний - призначений для забезпечення енергопостачання у випадках зниження потужності, викликаного аварійним простоєм устаткування; в) навантажувальний - призначений для компенсації можливих відхилень навантаження від розрахункової величини по випадковим для енергосистеми причинам. Сукупність аварійного і навантажувального резерву часто називають експлуатаційним резервом. Проблема резервування потужності з економічної точки зору полягає в обґрунтуванні оптимальної величини резерву потужності. При його збільшенні знижується збиток у споживача від аварійного недоодержання електроенергії, однак зростають витрати на створення і зміст цієї потужності у виробника енергії;

2) динамічність процесів виробництва енергії, що полягає не тільки у великій швидкості їхнього протікання, але й у постійній зміні навантаження в часі. Це пояснюєтся змінами в режимі споживання енергії на підприємствах, транспорті, у сільському господарстві, у побуті під впливом різних факторів: змінності, технологічних особливостей, кліматичних умов, сезонності і т.д. Зміни навантаження споживачів бувають регулярними (стійкими) і нерегулярними (у силу випадкових для енергетики причин). Тому в плануванні й економічному аналізі енергетичного виробництва велику роль відіграютьграють графіки навантаження, що показують зміною споживання енергії в часі. У залежності від часу розрізняють графіки добові (зимові і літні) і річні. Конфігурація графіків навантаження залежить від складу споживачів, їхніх виробничих режимів, природних факторів і ін. Добовий електричний графік навантаження приведений на рис. 1.1.

На графіку видно, що навантаження безупинно змінюється, досягаючи максимальної Pм і мінімальної Рm величини. Площа графіка виражає в масштабі кількість споживаної енергії. Зона, обмежена горизонталями, що проходять через максимальне і середнє Рср значення навантаження, називається піковою частиною добового графіка навантаження. Напівпікова частина обмежена лініями, що проходять через середнє і мінімальне навантаження, інша ж частина графіка називається базовою.

Подібні статті по економіці

Ефективність технічного переозброєння підприємств та методи оцінки ефективності інвестиційних проектів
Формування національної економіки на засадах самостійного розвитку зумовило комплекс проблем, серед яких особливе місце належить інвестиціям в основний капітал, що відтворюють і оновлюют ...

Центральний банк і монетарна політика
Гроші - важливий елемент ринкової системи господарства, і стабільність грошової системи держави - обов’язкова умова нормального функціювання всієї національної економіки. Розлад гро ...

Аналіз діяльності ВАТ Стахановский завод феросплавов
В ході проходження практики були пройдені такі основні етапи як: - отримання перепусток, інструктаж з техніки безпеки, отримання інд і виділеного завдання; - ознайомлення ...