Предмет і завдання курсу

· енергетичні частини технологічних установок (рекуператори, казани-утилізатори й ін.);

· енергетичні частини комбінованих енерготехнологічних установок, що роблять технологічну й енергетичну продукцію.

Характерною рисою енергогосподарства промисловості є наявність у ньому різноманітних установок, використання не тільки первинних, але і побічних (вторинних) енергоресурсів.

Різноманіття і відмінності виробників і споживачів енергетичної продукції, а також складність взаємозв’язків між ланками паливно-енергетичного комплексу вимагають розробки єдиних паливно-енергетичних балансів. Паливно-енергетичний баланс - це баланс виробництва і споживання усіх видів палива й енергії, що передбачає забезпечення споживачів не тільки по галузях промисловості, але і по економічних районах з обліком найбільш ефективного використання енергетичних ресурсів. При розробці балансу всі види палива й енергії виражаються в одних одиницях - тоннах умовного палива (т.у.п.). Енергія атомних і гідроелектростанцій враховується при цьому по середній питомій витраті палива на одиницю електроенергії (1 квт ч), відпущеної із шин теплових електростанцій у відповідний рік.

У складі єдиного паливно-енергетичного балансу розробляються також наступні енергетичні баланси:

· електричної енергії;

· тепла (низького і середнього потенціалу);

· окремих видів палива (вугілля, нафти, газу).

Особливістю балансу електроенергії і тепла є відсутність в них перехідних залишків (на відміну від матеріальних балансів) і необхідність їхнього складання не тільки за енергії, але і за потужності, що викликано техніко-економічними особливостями енергетики.

В енергетику процес виробництва, передачі, розподілу і споживання енергії є безперервним. Усі необхідні операції по контролю і керуванню процесом виробляються під час роботи агрегату без його зупинки. У силу цього можна виділити наступні техніко-економічні особливості, властивій енергетиці:

1) неможливість складування енергії. У кожен даний момент часу виробництво енергії повинне строго відповідати обсягу її споживання. Для підтримки цієї відповідності, забезпечення безперебійності енергопостачання споживачів в енергетику необхідні резервні виробничі потужності (на відміну від інших галузей, де резервування здійснюється запасами готової продукції). Відповідно до призначення розрізняють резерви потужності: а) ремонтний - призначений для компенсації потужності, виводимої в планові ремонти; б) аварійний - призначений для забезпечення енергопостачання у випадках зниження потужності, викликаного аварійним простоєм устаткування; в) навантажувальний - призначений для компенсації можливих відхилень навантаження від розрахункової величини по випадковим для енергосистеми причинам. Сукупність аварійного і навантажувального резерву часто називають експлуатаційним резервом. Проблема резервування потужності з економічної точки зору полягає в обґрунтуванні оптимальної величини резерву потужності. При його збільшенні знижується збиток у споживача від аварійного недоодержання електроенергії, однак зростають витрати на створення і зміст цієї потужності у виробника енергії;

2) динамічність процесів виробництва енергії, що полягає не тільки у великій швидкості їхнього протікання, але й у постійній зміні навантаження в часі. Це пояснюєтся змінами в режимі споживання енергії на підприємствах, транспорті, у сільському господарстві, у побуті під впливом різних факторів: змінності, технологічних особливостей, кліматичних умов, сезонності і т.д. Зміни навантаження споживачів бувають регулярними (стійкими) і нерегулярними (у силу випадкових для енергетики причин). Тому в плануванні й економічному аналізі енергетичного виробництва велику роль відіграютьграють графіки навантаження, що показують зміною споживання енергії в часі. У залежності від часу розрізняють графіки добові (зимові і літні) і річні. Конфігурація графіків навантаження залежить від складу споживачів, їхніх виробничих режимів, природних факторів і ін. Добовий електричний графік навантаження приведений на рис. 1.1.

На графіку видно, що навантаження безупинно змінюється, досягаючи максимальної Pм і мінімальної Рm величини. Площа графіка виражає в масштабі кількість споживаної енергії. Зона, обмежена горизонталями, що проходять через максимальне і середнє Рср значення навантаження, називається піковою частиною добового графіка навантаження. Напівпікова частина обмежена лініями, що проходять через середнє і мінімальне навантаження, інша ж частина графіка називається базовою.

Подібні статті по економіці

Управління проектом з Удосконалення комерційної діяльності підприємства-монополіста (на прикладі ПАТ ЕК Херсонобленерго)
Актуальність обраної теми полягає в тому, що своєчасна та повна оцінка показників комерційної діяльності підприємства потребує значних теоретичних знань та практичних навиків, ця о ...

Газова промисловість Росії
У період ринкових реформ галузі паливно-енергетичного комплексу Росії удосконалювалися структурні та управлінські. На відміну від нафтової промисловості, де за період соціально-економіч ...

Аналіз системи економічних відносин між господарюючими суб'єктами
Людині для існування необхідно виробляти життєві блага: продукти харчування, одяг, взуття, житло, транспортні засоби, меблі, засоби зв'язку, ліки та ін. Для виробництва благ потрібні ек ...