Оборотні кошти енергетичного підприємства

Поряд з основними виробничими фондами важливе значення у виробничому процесі мають предмети праці - сировина, матеріали, паливо. Предмети праці на відміну від знарядь праці цілком споживаються в одному виробничому циклі, змінюючи при цьому свою натурально-речовинну форму. Їх споживча вартість зникає, і виникає нова у виді виробленої продукції. Вартість предметів праці цілком переноситься на продукцію, виготовлену в даному циклі.

Основними показниками, за якими предмети праці відносяться до оборотних фондів (засобів) є:

· термін служби менш одного року незалежно від вартості;

· вартість не більш п'яти неоподатковуваних мінімумів заробітної плати незалежно від терміну служби.

У процесі виробництва предмети праці безупинно надходять у переробку, у результаті чого їхня натуральна форма перетерплює зміни, перетворюючись в готову продукцію. Незавершене виробництво в енергетиці відсутнє. Це обумовлено її техніко-економічними особливостями - безперервністю процесів виробництва і споживання електричної енергії і неможливістю її складування.

До складу оборотних коштів включаються також витрати майбутніх періодів і підготовчі роботи. При цьому до витрат майбутніх періодів відносяться витрати підприємства, здійснювані в поточному році і підлягаючі включенню в собівартість продукції наступних звітних періодів (орендні платежі, витрати на підписку періодичних видань і ін.).

Таким чином, виробничі оборотні фонди складаються з двох груп наступних матеріальних елементів виробництва: «Виробничі запаси» і «Засоби у виробництві».

Створена на підприємстві продукція надходить для реалізації в сферу звертання, де перетворюється в грошові кошти, частину яких знову направляється на закупівлю матеріалів, палива, виплату заробітної плати і т.д. Тому для забезпечення реалізації продукції, поновлення виробничих оборотних фондів і забезпечення безперервного виробництва підприємству поряд з виробничими оборотними фондами необхідно мати додаткові засоби для обслуговування сфери обігу. Ці засоби, що знаходяться поза сферою виробництва в товарній і грошовій формі, називаються фондами обігу.

Витрати (фонди) обігу по своєму економічному змісту підрозділяються на два види: витрати, зв'язані з приведенням продукції в придатний до споживання вид (продовження процесу виробництва в сфері звертання - витрати на сортування, обробку, упакування і передачу продукції), і витрати, пов'язані безпосередньо з реалізацією продукції і закупівлею нових матеріалів.

Витрати, пов'язані з приведенням продукції в придатний вид називаються додатковими. Ці витрати найбільш характерні для енергетичних підрозділів, що входять до складу металургійних підприємств, оскільки доповнюють витрати виробничої сфери, а витрати, пов'язані безпосередньо з реалізацією продукції є чистими витратами обігу, оскільки обумовлюють перетворення натурально-речовинної форми в грошову і навпаки.

До складу фондів обігу входять наступні елементи:

1. Вартість енергетичної продукції, відпущеної покупцеві, але не сплаченої («товари на шляху»).

2. Грошові кошти, отримані від реалізації продукції, але ще не витрачені і, що знаходяться на розрахунковому рахунку в банку або в касі підприємства.

3. Грошові кошти, що знаходяться в розрахунках.

Грошові кошти, авансовані у виробничі оборотні фонди і фонди обігу, складають оборотні кошти підприємств.

У виробництві електричної і теплової енергії майже всі оборотні фонди зосереджені у виробничих запасах; відносно великий в оборотних фондах електростанцій питома вага палива, запасних частин для ремонту і допоміжних матеріалів. Тут практично відсутнє незавершене виробництво, оскільки на електростанціях процес виробництва енергії є безперервним і оборотними фондами перетворюються в енергію без нагромадження на проміжних стадіях перетворення енергії з одного виду в іншій.

Склад оборотних коштів підприємства приведений на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Склад оборотних коштів енергетичного підприємства

Під структурою оборотних коштів розуміють частку їх окремих елементів у загальній сукупності.

Співвідношення виробничих оборотних фондів і фондів обігу є показників ступеня продуктивного використання засобів, що забезпечують безперервність процесів виробництва і звертання суспільного продукту. Чим більше частка засобів, авансуючих у виробничі оборотні фонди, тим ефективніше здійснюється виробництво суспільного продукту, тому що менше засобів відволікається з виробничої сфери в сферу звертання.

Подібні статті по економіці

Економiчне обґрунтування напрямiв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв підприємства
Актуальність теми: ринкові методи господарювання вимагають того, що будь-який ресурс який є у наявності субьктів господарювання повинен використовуватись із відповідною віддачею. Проблем ...

Форми і системи оплати праці на підприємстві
Темою курсової роботи є заробітна плата: її сутність, форми і методи оплати праці на підприємстві. Актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що сучасна економічна ситуація в Ук ...

Інфляційні процеси в економіці України
Інфляція є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б у другій половині XX ст. тією чи іншою мірою не зазнала б втрат від інфляції. Особливо ...