Сучасні дослідження теорії циклічності
Зміцнення економік країн Азії та утримання сталих лідируючих позицій економіки США на тлі падіння й дестабілізації фінансово-економічної системи країн Європи зумовлює втрачання позицій економіки країн Євросоюзу.
Незважаючи на посилення ролі економік азіатських країн, США продовжують відігравати провідну роль у світовому господарстві. За розміром ВВП країна є безумовним лідером і посідає 1-е місце у світі зі значним відривом від Японії та Китаю. ВВП США навіть після кризи у 2008-2009 роках на 70 % перевищував ВВП Японії та на 45 % - Китаю. Тому як тільки у США з'явилися перші ознаки дестабілізації економіки й фінансової системи загалом, набрала швидких обертів іпотечна криза, внаслідок якої збанкрутіло багато фінансових установ, вона відразу почала поширюватися й на інші країни світу.
Щодо причин виникнення фінансово-економічної кризи у США, то більшість учених схиляються до думки, що через погіршення макроекономічної ситуації криза з епіцентру, яким став іпотечний ринок, швидко поширилася на всі сектори економік [5].
Характерним для фінансово-економічної кризи США у 2008 році стало швидке її розростання у глибоку кризу не лише фінансову, а й сфери виробництва, яка почала охоплювати країни всього світу, в тому числі і країни Європи, проте вони відчули її по-різному. Навіть серед країн Європи, Євросоюзу і Єврозони є такі, яким удалося вчасно вжити заходів і побороти кризу, є й такі, що були на межі дефолту (наприклад, Ісландія). Незважаючи на це, подолання наслідків фінансово-економічної кризи й визначення шляхів економічного розвитку у країнах Євросоюзу здійснюються зусиллями всіх країн-членів, що значно підвищує ефективність антикризових заходів. Отже, вивчення причин і наслідків світової фінансово-економічної кризи, особливостей її прояву в окремих країнах є надзвичайно актуальним, оскільки дослідження в цьому напрямі дають змогу визначати взаємозалежність економіки та господарства країн і об'єднати й визначати орієнтири їх подальшого розвитку в контексті світової економіки.
Наукові дослідження в області вивчення причин і наслідків світової фінансово-економічної кризи привертають увагу вчених усього світу. Цю тему висвітили у наукових публікаціях: Акуз, Дж.Б. Фостер, Ф. Магдофф, П. Кругман, Дж. Купер, Р. Мохан, У. Мак-Кіббін, Е. Стокел та ін. Не залишили її без уваги й російські та українські вчені, зокрема, Ш.К. Ахметов, О.С. Бабанін, О.І. Барановський, Я.В. Белінська, Я.А. Жаліло, Т.В. Подсветова, В.І. Чугунов, Н.М. Шелудько, А.І. Шкляр, група вчених ІЕ РАН під керівництвом професора Л.Б. Вардомського та багато інших учених [1].
Для прийняття обґрунтованих антикризових програм і заходів, визначення пріоритетів подальшого економічного відродження й розвитку України потрібні науково - обґрунтована оцінка й аналіз макроекономічної ситуації в окремих країнах. Отже, метою статті є оцінка основних макроекономічних показників країн єврозони та України, виявлення причин і наслідків фінансово-економічної кризи, визначення специфіки розвитку української економіки та чинників, що викликали кризу у країні.
Наслідки фінансово-економічної кризи є такими: у 2008 році світовий ВВП знизився на 3689 млрд дол. США, або на 6,1 %, хоча і вдалося утримати його на, рівні не нижче показників 2004 року, що характеризувався розвитком економік провідних країн світу та світової загалом (табл.3.2). Серед країн Євросоюзу найбільше постраждали, зокрема, Болгарія, Латвія, Литва, Польща, Румунія й Чехія: їхній ВВП знизився нижче рівня 2004 року. В Україні ситуацію теж можна охарактеризувати як критичну, оскільки цього року ВВП становив лише 85,4 % ВВП 2004-го.
У 2009 році економічна криза поширилася майже на всі країни Євросоюзу. Лише країнам, які входять до складу єврозони, а саме Австрії, Бельгії, Люксембургу, Мальті, вдалося зберегти позитивну динаміку економіки, тут відбулося зростання ВВП, хоча темпи були зовсім незначними. У таких країнах єврозони, як Кіпр, Фінляндія і Франція, падіння ВВП було зовсім незначним (менше ніж 1 %), що свідчить про утримання економік цих країн в умовах світової фінансово - економічної кризи. Водночас у таких країнах Євросоюзу, як Латвія, Литва, Польща, Румунія й Чехія, падіння основного макроекономічного показника (в деяких навіть на 20-30 %) свідчить про економічний занепад.
Слід також відзначити, що в окремих країнах єврозони фінансово-економічна криза позначилася більше на фінансовій системі, ніж економіці в цілому: так, у 2009 році у Греції падіння ВВП становило лише 2 %, дефіцит бюджету - 36 млрд дол., або близько 10 % ВВП; в Ірландії на фоні падіння ВВП на 3,5 % дефіцит бюджету становив 29,78 млрд дол., або майже 17 % ВВП; у Франції рівень ВВП майже відповідав рівню 2008 року, а дефіцит бюджету перевищив 200 млрд дол. і становив понад 10 % ВВП (табл. 3.3).
Подібні статті по економіці
Еволюція поглядів на економічне зростання та сталий розвиток
Проблеми
досягнення стабільних темпів економічного зростання є актуальними в усіх
країнах світу. Але в останній час дещо змінилися погляди щодо мети й шляхів
досягнення зростання економ ...
Ефективність технічного переозброєння підприємств та методи оцінки ефективності інвестиційних проектів
Формування національної економіки на засадах самостійного розвитку
зумовило комплекс проблем, серед яких особливе місце належить інвестиціям в
основний капітал, що відтворюють і оновлюют ...
Діагностика відновлення основних фондів підприємства
Одне
з чинних місць в управлінні матеріальними ресурсами займає процес відтворення
та вдосконалення основних фондів. Мета даної роботи розглянути форми
відтворення та вдосконалення осно ...