Сучасні дослідження теорії циклічності

Найбільше від фінансово-економічної кризи постраждали пострадянські країни, що входять до складу ЄС, передусім Литва й Латвія, дещо менше - Естонія. У Прибалтійських країнах унаслідок кризи відбувся значний економічний спад: у 2009 році падіння ВВП порівняно із 2008-м у Латвії та Литві становило відповідно 25 % і 30 %, Естонії - близько 8 %. Щодо дефіциту бюджету, то в Естонії він дорівнював 3,1 % ВВП, що свідчить про наближення фінансової системи до критичного стану, у Латвії та Литві - відповідно 8,2 % і 6,4 % ВВП. Отже, їхні фінансові системи зазнали кризи, і подальше її загострення загрожує економічною небезпекою. На цьому тлі відбулося зростання безробіття, істотне падіння реальних доходів населення і зниження його купівельної спроможності, падіння рівня життя тощо. Незадовільні державні антикризові заходи призвели до соціальної напруження в суспільстві, загострення політичних протиріч.

Подібна до Прибалтійських країн ситуація склалася і в Україні. За даними Міністерства фінансів у 2009 році обсяг експорту фактично скоротився на 31,4 млрд дол. США, що менше від прогнозованого на 3,2 млрд дол. З огляду на високий ступінь її залежності від багатьох держав Європи, які є основними споживачами українського експорту, зазначимо, що у 2008 році індекс промислового виробництва у країні становив 94,8 %, у 2009-му знизився до 78,1 %, тобто відбулося поглиблення виробничої кризи. Найбільше падіння промислового виробництва відбулося виробництві неметалевої мінеральної продукції - майже на 40 %, у металургійної виробництві - на 26,7 %, у переробній - на 26,5 % і добувній промисловості - майже на 25 %, тобто основних експортоорієнтованих галузях. Водночас падіння ВВП у 2009 році становило 12,7 %. Це свідчить про високий рівень залежності вітчизняної економіки від зовнішнього економічного середовища, переважно європейських країн, і спричиняє більш глибоке проникнення кризи, оскільки поряд із внутрішніми істотними макроекономічними диспропорціями справили значний вплив їхні фінансово-економічні проблеми.

Крім того, однією з причин падіння української економіки у 2009 році стала непрацююча банківська система і скорочення обсягів кредитування економіки на 10,7 млрд грн порівняно з 2008 роком, тоді як у попередні три роки приріст кредитів у економіку в середньому становив 197 млрд грн. Таким чином, стан фінансової системи нашої країни теж можна оцінити як кризовий. За даними Міністерства фінансів доходи держбюджету у 2009 році становили 225 319,9 млн грн, тоді як видатки - 242 356 млн, дефіцит бюджету - майже 20 млрд грн.

Слід зазначити, що більшість країн Європи постраждали від глобальної фінансово-економічної кризи більше, ніж багато країн з економікою, що розвивається. Це можна пояснити двома обставинами:

глибокою інтеграцією країн Євросоюзу та інших європейських країн у сфері торгівлі, інвестицій і ринку праці із Західною Європою, яку охопила криза навіть більш глибока, ніж у США;

високою вразливістю економіки країн Європи до зовнішніх загроз через макроекономічні диспропорції, до яких призвела необачна економічна політика східноєвропейських урядів у роки економічного буму.

Економіка країн Євросоюзу почала виходити з кризи вже у III кварталі 2009 року (раніше від прогнозованих термінів), хоча темпи відновлення є низькими. Економіка країн єврозони також зросла у цей період - на 0,4 %, країн ЄС на 0,2 % порівняно з попереднім кварталом. У цей же період удалося вийти з рецесії Австрії, Бельгії, Італії, Литві, Нідерландам і Чехії, поки не змогли зробити це Великобританія, Греція,

Естонія, Іспанія, Румунія й Угорщина.

За прогнозами у 2010-2011 роках економічне зростання у Євросоюзі становитиме 0,7 % і 1,6 % відповідно. Водночас Європейський центробанк у вересні нинішнього року переглянув прогноз росту реального ВВП у бік збільшення (порівняно з макроекономічними оцінками червня 2010-го): згідно з останніми даними у 2010 році економіка європейських країн має зрости на 1,6 %. Перешкодами для подальшого економічного розвитку будуть, як і раніше, слабка фінансова система, збільшення дефіциту бюджету, зовнішніх боргів, безробіття, що, у свою чергу, стримуватиме економічне зростання.

Що стосується економіки України, то її вихід з рецесії порівняно з країнами Євросоюзу розпочався кварталом раніше, тобто у II кварталі 2009 року, коли приріст ВВП порівняно з І кварталом становив 13,6 % (табл. 3.3). УIII кварталі 2009-го позитивна тенденція посилилася, приріст ВВП збільшився на 17,6 % порівняно з II кварталом. І хоча пік економічної кризи припав на кінець 2008 - початок 2009 року, він був таким сильним, що подальші поліпшення не змогли перекрити загальну негативну тенденцію: падіння ВВП у І кварталі 2009 року на 22,3 % зумовило зниження ВВП у 2009 році порівняно з 2008-м. Незважаючи на істотний приріст ВВП у II і III кварталах 2009 року, його розмір був на 10 % меншим, ніж за аналогічний період 2008-го, і лише у IV кварталі 2009 року ВВП на 7,2 % перевищив ВВП аналогічного періоду 2008 року.

Подібні статті по економіці

Управління якістю продукції
В умовах переходу до ринку успіх кожного конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, зумовленої, насамперед, рівнем задоволення потреб суспільства з найме ...

Економічні хвилі
Упродовж останніх двох століть реальний ВВП у більшості країн з ринкової економікою зростав, що забезпечило істотне підвищення рівня життя населення. Проте економічне зростання не було б ...

Дослідження стохастичних зв’язків
Усі соціально-економічні явища взаємозв'язані та взаємозумовлені і зв'язок (залежність) між ними носить причинно-наслідковий характер. Суть причинного зв'язку полягає в тому, що при необ ...