Поняття, особливості та джерела відтворення основних засобів в аграрних підприємствах

Проте із входженням аграрної галузі у ринкові відносини проблема раціональної пропорційності суттєво загострюється. Причини тут багатоаспектні. Насамперед, означене пояснюється відсутністю в сучасних умовах механізмів зіставлення цін на означені співвідносні їх складові та відмінності перенесення їх вартості на заново створений продукт.

Схематично кругообіг основних і оборотних засобів у сільськогосподарському виробництві має включати три етапи: перший - встановлення (обчислення) фізичного й морального їх зношення у процесі щорічного виробництва продукції; другий - нарахування компенсаційної амортизації у межах норми їх відтворення; третій - стовідсоткове створення фонду з відтворення та модернізації виробничих основних засобів.

На першій фазі здійснюється виробниче використання основних засобів, в результаті якого відбувається фізичне і моральне їх зношення та відповідне зменшення вартості. Воно залежить від терміну та інтенсивності використання технічних ресурсів, технічного обслуговування у процесі експлуатації, кваліфікації працівників, дотримання правил використання й догляду тощо. Терміни використання техніки це не стільки технічний показник, як економічний. Безумовно, що останній пов'язаний із робочим періодом машини. В процесі виробництва продукції амортизаційні відрахування є складовою формування її собівартості; а в кінцевому рахунку вони є потенційним фінансовим джерелом оновлення техніки. На першу фазу, не маючи ще амортизаційних відрахувань, ми лише відкриваємо природу відтворення зносу вартості, а тому методика їх нарахування повинна відповідати реальним термінам їхньої участі у виробництві. Сама природа сільського господарства засвідчує про те, що терміни використання ресурсів залежать від того, скільки часу і в яких умовах еони використовувалися та які обсяги робіт виконано. Тобто, при визначенні зносу по кожному виду техніки необхідно встановити економічно доцільний термін використання, який називають нормативним коефіцієнтом ефективності. Основою для його визначення є розрахункові, економічно обґрунтовані терміни їх експлуатації, які беруться для розрахунку норм амортизації.

На другій фазі відтворення матеріально-технічних засобів вартість їх поступово, шляхом нарахування за чітко обгрунтованими нормами амортизації, переноситься на готову продукцію. Перерахування їх на банківські рахунки аграрних підприємств є основним джерелом формування фонду оновлення техніки та її модернізації. Крім цього, підприємство залучає до амортизаційної суми через нарахування певний депозитний відсоток. Підприємство матиме право використовувати його тільки по закінченні терміну використання того чи іншого виду техніки.

На заключній третій фазі відбувається відтворення функціонуючих матеріально-технічних засобів. Основними складовими при цьому мають бути: підвищення технічного рівня підрозділів і, передусім, сільгоспвиробників за рахунок новітньої техніки, реконструкції та модернізації сервісної служби.

У кожний момент цих фаз вартість засобів праці повинна перебувати на обліку у сільськогосподарських підприємствах і залежно від цього мають бути встановлені чіткі терміни їх поновлення. Одна її частина має фіксуватися в засобах праці, що перебувають у виробничому процесі, друга - у втілених основних засобах, які можуть бути використані у процесі виробництва і в незавершеному виробництві, третя - у вигляді грошового амортизаційного фонду, призначеного для їх стовідсоткового відшкодування [14].

Визначення курсу на інтенсифікацію АПК на основі розширеного відтворення конкурентоспроможного виробництва потребує надійних в експлуатації і недорогих технічних засобів. За нинішньої фінансової кризи необхідно створити умови заінтересованості всіх товаровиробників щодо збільшення виробництва продукції та одержання доходів, як основного джерела нагромадження власних інвестиційних ресурсів для оновлення технічних засобів. Особливого значення набуває державна інвестиційна політика створення сільськогосподарському товаровиробнику пільгових умов з надання довготермінових (на 10-15 років) кредитів. Це, на нашу думку, вимагає створення безпосередньо у сільській місцевості можливостей щодо вчасного забезпечення аграрної галузі кредитами з низькими відсотковими ставками, як це має місце, зокрема, у Франції (до 6% річних).

Подібні статті по економіці

Державний бюджет. Дефіцит бюджету
ХХ століття визначилось значним розвитком суспільства і, як результат цього, розвитком держави взагалі. Однією з найважливіших передумов розвитку та існування сучасної демократичної де ...

Формування соціально-економічного механізму управління підприємства (за матеріалами Сільськогосподарського ТОВ Агрофірма Ольгопіль)
Актуальність теми. В результаті проведення ринкових реформ сформувалися нові, специфічні умови функціонування аграрних підприємств. Жорсткість конкурентної боротьби, насичення ринків тов ...

Аналіз діяльності компанії Фенікс
При переході української економіки на ринкові відносини основні завдання функціонування підприємств вирішувалися в рамках централізованого управління. Виробничо-фінансовий план підприєм ...